Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Центр ісламознавчих досліджень ОА представлений на міжнародній конференції в Києві

15 грудня 2017

14 грудня в Таврійському національному університеті ім. В. Вернадського (Київ) вібдулася міжнародна науково-практична конференція «Мусульманська спадщина в південній Україні: історія, культура, релігія». Співорганізатором конференції, до оргкомітету якої увійшли представники Ассоціації «Альраїд», Українського центру ісламознавчих досліджень (м. Київ) і Таврійського національного університету, виступив Центр ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія». Зокрема, директор Центру, доцент Михайло Якубович виступив у ролі модератора заходу, а участь як доповідач узяв перший проректор, професор Петро Кралюк. Серед учасників конференції були знані дослідники з Туреччини (зокрема, відомий османіст професор Мехмет Максутоглу), Азербайджану (історик ісламу Теймур Атаєв), Білорусі (дослідниця «західних татар» Зорина Канапацька), Молдови, а також провідні вчені з України.

Серед тем, які були обговорені — іслам у системі міжнародних зв’язків, історична й культурна спадщина Кримського ханства, іслам на «материковій Україні». Окрім наукових дискусій, учасникам було запропоновано прийняття резолюції, де обґрунтовується важливість вивчення взаємодії між східними та західними культурами в Україні, а також пропонується створити професійну історико-культурологічну асоціацію, яка об’єднає дослідників-сходознавців з країн Причорноморського регіону (України, Туреччини, Кавказу, Балкан). Також відбувся презентаційний огляд майбутніх видань, які стосуються теми стосунків України і Сходу.

Як відзначив директор Центру ісламознавчих досліджень Михайло Якубович, конференції з такої тематики відбуваються в Україні вже не вперше й мають успіх.

«З кожним роком дослідження «східної» (зокрема й мусульманської) спадщини в Україні викликають все більше зацікавлення, і зараз уже йдеться про спільні міжнародні дослідження. Минулого року в Острозі проходила ісламознавча школа. Загалом за два роки діяльності Центру у нас активізувалася співпраця з науковими й гуманітарними інституціями, як України, так і інших країн, передусім Туреччини. Постійно відбуваються поїздки, проходять спільні семінари та конференції, виходять публікації. Дуже активно працюємо з Українським центром ісламознавчих досліджень (голова — муфтій Саїд Ісмагілов), заплановано видання нових праць — посібника «Ісламознавство», книги «Татари на Волині»»,

розповів Михайло Якубович.