Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Культурні пам’ятки – ідентифікатор нації

10 листопада 2017

У Національному університеті «Острозька академія» 8 листопада презентували унікальне репринтне відтворення стародруку 1607 року «Лікарство на оспалий умисел».

Із вступним словом під час презентації виступив перший проректор з навчально-наукової роботи Острозької академії Петро Кралюк. Він зауважив:

«На жаль, в Україні видається дуже мало давньої української літератури. У нас виробився стереотип, що до Котляревського в українській літературі майже нічого цінного не було. Насправді, ми відсікаємо від себе величезний культурний пласт».

Презентував три томи «Лікарство на оспалий умисел» завідувач кафедри української мови Житомирського державного університету ім. Франка Віктор Мойсієнко. Спершу пан Віктор розповів історію цього тексту, який вперше був опублікований в 1607 році. Як пояснив спікер, тодішній викладач Острозької академії, відомий історичний діяч Дем’ян Наливайко вирішив адаптувати церковно-слов’янські тексти до тогочасної літературно-писемної мови, яка була зрозуміла його сучасникам. Завдяки упорядкуванню тексту Віктором Мойсієнком та фінансовій підтримці німецького мецената тепер видано не тільки факсимільне видання «Лікарства на оспалий умисел», а й транслітерований тест та наукове дослідження. Також Віктор Мойсієнко передав «Лікарство на оспалий умисел» до острозької бібліотеки.

Окрім цього, пан Віктор презентував підручник «Історична діалектологія української мови» та хрестоматію Х-ХІІІ ст. «Історія української мови». Останню Віктор Мойсієнко називає «бомбою ХХІ ст. для російської державності». Річ у тім, що росіяни у власних хрестоматіях укладають старослов’янські тексти, які були надруковані у Києві. Тепер ми маємо хрестоматію, яка засвідчує, що насправді це — українська спадщина.

Своїми враженнями від заходу поділилася студентка спеціальності «Журналістика» гуманітарного факультету Анна Дікун:

«Я вважаю, видання стародруків сприяє пізнання нашої культурної спадщини, що дуже важливо. Як неодноразово сьогодні згадували, це потрібно нам для того, щоб ідентифікувати себе як націю, щоб інші народи не могли, не посміли привласнити собі наші культурно-історичні пам’ятки. Саме так ми зможемо виховати нашу національну гідність».