Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Університет і свобода: проекти реактуалізації ліберальної освіти

13.05.2016

У рамках проекту «Місія сучасного університету» відбулася зустріч студентів першої вищої школи Східної Європи з випускником Києво-Могилянської академії Миколою Кузіним. Подія відбулася 12 травня. Дискутивною темою цього обговорення стала ліберальна освіта. Які реалії теперішнього існування ідеалу «знання заради знань»? Та чи можемо ми говорити про розвиток та реактуалізацію класичного університету сьогодні?

Фундаментальною засадою існування класичного університету законно вважають liberal arts education, тобто ліберальну освіту. Але чи не втратила вища навчальна школа свою свободу в реаліях сьогодення: постійному наголосі на важливості ринку, поступовій, але невпинній мінімізації втручань держави в усі сфери суспільного життя, розвитку пізнього капіталізму тощо?

«Дуже багато є дискусій про те, чи не втратив сьогодні університет взагалі цієї свободи. Наприклад, повністю підлягаючи під закони неоліберальної економіки пізнього капіталізму. Дуже багато критиків лівого спрямування окреслюють сучасний університет як „фабрику знань“, де просто масово штампують працівників, робочу силу для мультикорпорацій. І наскільки університет пов’язаний із свободою, що таке ліберальна освіта? Нам, думаю, ці теми також варто підняти і обговорити в рамках нашої платформи»,

зазначає на початку дискусії декан гуманітарного факультету Дмитро Шевчук.

Як взагалі існує ліберальна освіта? В яких межах? Тільки в границях існування вищого навчального закладу, чи це щось ширше? Якщо так, то чи набагато?

«Перше, що я розглядав − ліберальна освіта винятково в межах соціального інституту, в яких вона зараз для нас репрезентується. Але потім для мене було відкриттям, що, виявляється, феномен або ідеал ліберальної освіти не вичерпується тими інституційними обставинами, в яких він нам знайомий сьогодні або реалізовувався в 19 столітті, коли закладався класичний ідеал ліберальної освіти»,

доповідає Микола Кузін.

Ліберальна освіта має привести людину до свободи, саме тому така освіта й зветься ліберальною (від латинської liber − свобода). Першим смислом її існування Микола Кузін називає «принципову некорисність при її отриманні». Тобто знання цінуються заради них самих («благо заради блага» Арістотеля):

«Смисл прочитання ідеалу ліберальної освіти пов’язаний з наголошенням на принциповій некорисності, неолітарності отримуваної освіти. Натомість, поціновувані знання заради нього самого».

По-друге, лектор зазначає, що ліберальна освіта протиставляється професійній, спеціальній освіті, що призводить до багатостороннього розвитку індивіда:

«Настанова отримувати загальну освіту спрямована проти ранньої спеціалізації, тяжіючої до переконання, що молода людина має від початку не стільки заглиблюватися у вивчення одного предмету, скільки вхопити багатоманіття способів споглядати людину і світ».

Продовжуючи лекцію, Микола Кузін також зазначає, що однією з невід’ємних складових ліберальної освіти є «виховання політичної відповідальності, звичка цінувати політичну свободу». Лектор посилається на Річарда Піттерса, який зазначав, що «політична відповідальність спирається на ідею індивідуальної автономії», а її, за Миколою Кузіним, «можна плекати лише уникаючи догматичних, авторитарних методів навчання».

Також лектор підняв тему обмеженості доступу до освіти, що пов’язана із соціальними та економічними обставинами, якими здійснюється розподіл людства на категорії. Саме відношення індивіда до групи із певним соціальним та економічним надбанням визначає чи отримає він змогу приєднатися до liberal arts educations.

Микола Кузін, пишучи дисертацію на тему ліберальної освіти, орієнтується на класичні університети Західної Європи. Але чи можна пов’язати це поняття із нашою alma mater? На питання відповідає декан гуманітарного факультету Дмитро Шевчук:

«Будь-який університет − це простір вільних мистецтв. Це публічне місце, де кожен може реалізувати свою свободу. Микола Кузін, звісно ж, правильно зауважив, що ця свобода не є свавіллям, вона формується завдяки інституційній традиції та правилам. Оскільки Острозька академія − це класичний університет, то artes liberales складає його основу. Знання та вміння, які здобувають і розвивають наші студенти та викладачі, безпосередньо послуговуюються цим ідеалом».

Теги: Острозька академія, Місія сучасного університету, Микола Кузін, Дмитро Шевчук