Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії розповідали про кумранські рукописи і раннє християнство

31.03.2015

Відкрита лекція «Кумранські рукописи і раннє християнство: огляд досліджень і наукових гіпотез» пройшла 30 березня в Національному університеті «Острозька академія». Лектор — кандидат філологічних наук, знавець староєврейської, івриту й арамейської мови, доцент кафедри міжнародної мовної комунікації НаУОА Дмитро Цолін. Метою заходу була популяризація наукових здобутків у галузі біблеїстики, біблійної археології, історії юдаїзму й раннього християнства. Матеріал дослідник адаптував до широкого кола слухачів — студентів, викладачів, усіх, кому цікава ця тема.

Під час лекції Дмитро Цолін розповів про одне з найбільших археологічних відкриттів ХХ ст. — рукописи, виявлені в печерах поблизу місцевості Хірбет-Кумран і в інших місцях на західному узбережжі Мертвого моря (територія сучасного Ізраїлю) з 1947 по 1990 роки. Тексти були написані переважно давньоєврейською, арамейською та грецькою мовами в період між ІІ ст. до н.е. та І ст. н.е. й містили різні фрагменти текстів Старого Заповіту, уривки апокрифічних творів, а також тексти, написані членами аскетичної юдейської секти (можливо, єсеями).

За словами лектора, існує кілька основних теорій стосовного того, ким були кумраніти. Більшість кумранознавців підтримують єсейську теорію, відповідно до якої селище Хірбет-Кумран належало нечисленній, але впливовій єврейській секті єсеїв. Крім того, досить популярною є теорія християнських зв’язків, фарисейська та саддукейська теорії тощо.

Д. Цолін проаналізував основні здобутки й напрацювання вчених, а також гіпотези щодо можливих зв’язків між аскетичним рухом в юдаїзмі в ІІ ст. до н.е. — І ст. н.е. та раннім християнством. Крім того, він здійснив огляд найбільш видатних публікацій з цієї теми як англійською, німецькою, французькою мовами й івритом, так і тих, що виходили російською, а також нечисленні поки що публікації українською.

«У кумранських сувоях є чимало ідей і мотивів, схожих на християнські. Деякі дослідники підхопили цю думку й пов’язували виникнення християнства з Кумраном. Зокрема, цю теорію підтримували радянські вчені»,

 зауважив Дмитро Цолін.

Що стосується спільного між християнськими текстами та текстами кумранітів, то мова йде, наприклад, про Сувій Блаженств, який містить вислови, схожі на «заповіді блаженства» з Нагірної Проповіді Ісуса Христа. Крім того, в кумранських та християнських рукописах моногамний шлюб та заборона розлучення обґрунтовані однаково, клятви заборонені, а звернення до Бога — «Отче».

Проте лектор стверджує, що розбіжності між цими текстами були значно вагомішими, ніж їх спільності. Наприклад, проповідь Івана Хрестителя та Ісуса не була не була зосереджена на нормативно-ритуальній стороні релігії: вони не торкалися питань ритуальної чистоти, календарних суперечок, легітимності статусу єрусалимського духовенства, що було дуже важливим для кумранітів.

«Кумраніти були закритою спільноьою, і хоча їх релігійність була зосереджена на справедливості і моральній чистоті, важливою була ритуальна складова. Раннє християнство було відкритим для всіх. Я представив тільки деякі аспекти, які стосуються Сувоїв і християнських текстів. Це все допомагає зрозуміти унікальність християнства в І столітті: його проповідь була орієнтованою на різні соціальні та етнічні групи, акцент робився не на ритуалізмі, а на духовному звільнені від гріха і влади смерті через віру в Ісуса».

«Кумраністика в Україні розвинена досить слабко, проте варто відзначити нещодавню монографію В. Черноіваненка, що є важливим внеском у вітчизняну науку»,

додав Дмитро Цолін.

Дослідник представив фотографії з місць розкопок (Хірбет-Кумран, Ваді-Мурабаат та ін.), навів тексти античних авторів (Філона Олександрійського, Йосифа Флавія, Плінія Молодшого) і цитати з кумранських рукописів та уривків Нового Заповіту, які стосувалися розглянутої проблематики.

Крім того, під час лекції йшлося про значення біблійних рукописів із Кумрану та інших місць поблизу Мертвого моря для біблійної текстології. Зокрема було згадано про проблему текстуального статусу цих рукописів, а також їх важливість для вдосконалення перекладу Святого Письма.