Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Презентація книг Тараса Чухліба в Острозькій академії

30.03.2011

Відомий історик, автор більше ніж 200 праць, директор Науково-дослідного інституту козацтва при Інституті історії України НАНУ Тарас Чухліб відвідав Острозьку академію з метою презентації двох своїх останніх праць: «Секрети українського полівасалітету» та «Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500 – 1700 рр.».

Свою книгу «Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500 – 1700 рр.» автор присвятив становленню мирних відносин України з Османами та Гіреями протягом 1500 – 1700 років. Під час виступу гарячі дискусії точилися навколо питання запозичення військового мистецтва козаками у яничар та подальший вплив його на культуру Речі Посполитої.

Інша праця історика – монографія «Секрети українського полівасалітету» розкриває таємницю поєднання двох, на перший погдяд, непоєднуваних, історичних істин: «правди переможця» і «правди переможеного». Працюючи в архівах Польщі та інших країн, Тарас Чухліб мав можливість ознайомитися з нормативними документами і листуванням «великих» володарів Європи та української шляхти середини XVII – початку XVIII ст., а тому надзвичайно широко висвітлив це питання.