Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Майбутнє ядерної енергетики вирішують в Острозькій академії

24.06.2011

Міжнародна науково-практична конференція «Ядерна енергетика — перспективи розвитку. Правові, економічні, моральні, політичні та екологічні аспекти» розпочала свою роботу 24 червня в Національному університеті «Острозька академія».

На пленарному засіданні із вітальним словом до учасників заходу виступили ректор Національного університету «Острозька академія», Герой України, професор Ігор Пасічник, перший проректор, професор Петро Кралюк, заступник голови Рівненської обласної ради Олександр Чуприна, а також доктор догматичного богослов’я, ФСР «Князів Сангушко» Ігор Панасенко.

У своєму виступі ректор Ігор Пасічник зазначив, що круглий стіл невипадково відбувається в стінах Острозької академії та на території Хмельницької атомної електростанції, адже саме ці два заклади впливають на мікро- і макроструктуру регіону, а також формують його ідеологію, тому співпраця Острозької академії та Нетішинської АЕС є дуже важливою.

Думки громадськості щодо добудови третього і четвертого енергоблоків ректор вважає амбівалентними. З практичного погляду — збільшується місто, фінансування, кількість населення, а відповідно, і студентів. З іншого кута зору — всі українці мають «синдром Чорнобиля», що підсилився трагедією в Японії, а також відмовою від ядерної енергетики таких європейських країн, як Німеччина. Крім того, кошти, які виділяються на 30-ти кілометрову зону розподіляє влада. Було б краще, якби це робила громада на місцях. Тоді б населення усвідомлювало, що воно отримує за те, що проживає в зоні особливого ризику.

«Думаю, в перспективі ми будемо більш тісно співпрацювати із Хмельницькою АЕС, як це було на початку відродження Академії, адже наразі Інститут соціальних досліджень університету завершує проект по дослідженню громадської думки щодо добудови блоків на Хмельницькій АЕС», — додав Ігор Пасічник.