Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В національному університеті “Острозька академія” відкрито кафедру історії української діяспори

Від 2002 року в Національному університеті “Острозька академія” систематично досліджують яскравий і важливий феномен закордонного українства, для чого згідно з рішенням Вченої Ради в січні цього ж року було відкрито Інститут дослідження української діяспори. І навіть за цей невеликий термін уже зроблено чимало: видані наукові збірники, монографічні та довідкові видання, пов’язані з діяспорою, пам’ятки української закордонної історіографії, в Острозькій академії проведено кілька наукових конференцій з проблем діяспоріяни, в тому числі й дві спеціяльні міжнародні наукові конференції: “Українська діяспора: проблеми дослідження”.

Бібліотечним фондом Інституту, що складається переважно з видань з-поза України, користуються не лише студенти та професори Острозької Академії, а й науковці з інших міст країни. Співробітниками Інституту започатковано викладання кількох навчальних курсів, пов’язаних із історією українців поза Україною.

12 жовтня в Національному університеті “Острозька академія” відбулася важлива для України подія – урочисте відкриття першої в Україні катедри історії української діяспори. Відкриття першої на території нашої держави, а тому унікальної, катедри української діяспори стало закономірним продовженням проведеної Інститутом роботи.

Відкрив засідання Ректор Національного університету “Острозька академія” проф. Ігор Пасічник, який наголосив на важливості внеску в світову культуру та економіку українців, яких доля з різних причин змусила покинути батьківщину. Він підкреслив, що існує велика кількість недосліджених проблем, пов’язаних з життям українців поза Україною. Потрібно вивчати різні аспекти життя діяспори, особливо інтелектуальний спадок в різних галузях науки та культури, й ознайомлювати з ним українську студентську молодь, яка незадовго стане інтелектуальною елітою України. Відкриття в Острозькій Академії першої в країні катедри історії діяспори дасть можливість розвивати цей напрям української освіти та науки. Він побажав успіху її ініціяторам та презентував катедрі глибоко символічний подарунок – мистецьки виконане бурштинове зображення герба України.

Почесним завідувачем катедри та її почесним професором став президент Українського Історичного Товариства та Української Американської Асоціяції Університетських Професорів, голова Світової Наукової Ради при Світовому Конґресі Українців, голова Історичної Секції Української Вільної Академії Наук, почесний доктор Національного університету “Острозька академія” професор Любомир Винар. Він наголосив на унікальності катедри, яка створюється вперше не лише в Україні, але й в діяспорі, і створення якої розкриває нові можливості для поглиблення контактів і порозуміння українців у світі. Також Любомир Винар висловив сподівання, що її діяльність дозволить поглибити діяспорознавчі дослідження в Україні.

Завідувачем катедри історії української діяспори було призначено директора Інституту дослідження української діяспори Аллу Атаманенко, яка розповіла про пляни діяльности катедри й висловила глибоке переконання, що катедра стане об’єднавчим центром і координатором практичного опрацювання актуальних проблем, пов’язаних із викладанням навчальних курсів, що висвітлюють різні аспекти життя української діяспори та співпраці українців у всьому світі, в університетах України.

Любомир Винар від імені Президії Українського Історичного Товариства оголосив про обрання Почесним членом Товариства Ректора Національного університету “Острозька академія” проф. Ігоря Пасічника за його значний внесок у розвиток української науки та національної культури, виховання молодої інтелектуальної еліти України, організацію співпраці Острозької академії з українськими науковими установами поза Україною та сприяння дослідам української діяспори. За творчу працю по організації наукових конференцій, публікацію діяспорознавчих видань та поширення зв’язків і співпраці з науковими установами закордонного українства директора Інституту дослідження української діяспори Аллу Атаманенко було нагороджено почесною грамотою Світової Наукової Ради при Світовому Конґресі Українців.

Проректор Острозької Академії проф. Василь Жуковський привітав створення катедри і висловив сподівання, що допомогти у її розвитку своїми порадами й лекціями зможуть провідні українські науковці Заходу, частина яких вже давно пов’язує свою діяльність з Академією, зокрема, проф. Мирон Куропась, проф. Ася Гумецька, проф. Всеволод Ісаїв, проф. Олег Воловина та ін.  

Відкриття катедри історії Української діяспори в Національному університеті “Острозька академія” також привітали професор-гість академії Ярослав Малик, декан факультету іноземної філології Світлана Новоселецька, декан правничого факультету Віталій Ковальчук та інші присутні. Всі вони відзначали безперечну користь для української освіти відкриття першої катедри історії діяспори.

Учасники конференції прийняли одноголосно наступні резолюції:


1.    Вважаючи, що українська діаспора є інтегральною частиною українського народу, підтримати заходи Інституту дослідження української діаспори Національного університету «Острозька академія» по дослідженню феномену української діаспори та розбудові бібліотечних фондів і архіву.

2.    Відзначити недостатність уваги держави до проблем української діаспори, у зв’язку з чим звернутися до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету міністрів України з пропозицією продовження і всебічний розвиток програми «Закордонне українство».

3.    Спільними силами українських дослідників в Україні та поза її межами вивчати різні аспекти діяльності зарубіжних українців, залучати до праці молодих вчених.

4.    Сприяти розвиткові різних форм співпраці українських наукових установ та громадських організацій в різних країнах.

5.    Для координації діяльності українських інституцій, метою яких є дослідження української діаспори та співпраця з нею, при Інституті дослідження української діаспори Національного університету «Острозька академія» створити Дорадчу раду.

6.    Для інформування про діяльність Дорадчої ради, інституцій, які до неї входять, та координації діяльності діаспорознавчих установ використовувати Інтернет-ресурси, зокрема веб-сайти Інституту дослідження української діаспори НаУОА та інших установ.

7.    Рекомендувати Міністерству освіти і науки України підтримати викладання в середніх школах та університетах діаспорознавчих навчальних курсів, розробити для них навчальні посібники та методичні рекомендації.

8.    Визнаючи важливість опрацювання архівів української діаспори в Україні та поза нею, створення покажчиків до них, розробки поточної та загальної бібліографії діаспоріани, інших довідникових видань, звернутися до Міністерства освіти та науки за фінансуванням проектів, скеровувати працю дослідників в цьому напрямі.

9.    Інституту дослідження української діаспори НаУОА та іншим діаспорознавчим установам сприяти популяризації мистецької, літературної та наукової спадщини діаспори в Україні.

10.    Інституту дослідження української діаспори НаУОА запровадити проведення науково-методичних семінарів для викладачів діаспорознавчих курсів університетів.

11.    Рекомендувати Інституту дослідження української діаспори продовжувати що два роки проведення Міжнародних наукових конференцій, присвячених вивченню діаспори. Подякувати коспонсорам конференції – Українському Історичному Товариству, Світовій науковій ради при Світовому конгресі українців та Українській Американській Асоціяції Університетських Професорів за конкретну допомогу в її організації та проведенні.

12.    Продовжити видання збірників доповідей наукових конференцій з проблем діаспори Інститутом дослідження української діаспори НаУОА. При можливості зробити їх спеціалізованим виданням з діаспоріани.

13.    Учасники конференції висловлюють занепокоєння станом української мови в Україні і приймають рішення про підготовку окремого листа-звернення щодо цієї проблеми.

14.    Учасники конференції висловлюють занепокоєння нищенням унікальних фресок Межирицького монастиря, в якому розміщено монахів церкви Московського патріархату і приймають рішення про підготовку окремого листа-звернення щодо цього до місцевих та центральних виконавчих органів влади.