Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Міжнародна конференція, присвячена науковому вивченню діаспори

У старовинному місті Острозі на Волині 23 – 24 вересня відбулася Міжнародна наукова конференція “Українська діяспора: проблеми дослідження”. Її організаторами стали Інститут досліджень української діяспори при Національному університеті “Острозька Академія”, Українське Історичне Товариство та Світова Наукова Рада Світового Конгресу Українців.

Конференція розпочалася вітальним словом співголови оргкомітету конференції ректора Національного університету “Острозька академія” д-ра психологічних наук проф. Ігоря Пасічника, який наголосив на важливості наукового вивчення різних аспектів життя зарубіжних українців, для чого при університеті у 2002 р. було створено Інститут дослідження української діяспори. Ректор висловив сподівання, що на конференції будуть розглянуті важливі проблеми, що сприятиме подальшому розвиткові відносно нового для України наукового напряму.

У вітальному слові співголова оргкомітету конференції голова Світової Наукової Ради при СКУ та Президент Українського Історичного Товариства д-р габ. проф. Любомир Винар підкреслив значення дослідження української діяспори, а також розповів про наукові установи, які стали співорганізаторами конференції: Українське Історичне Товариство та Світову Наукову Раду СКУ. Він також наголосив, що тематично острозька конференція є продовженням обговорення проблем дослідження діяспори, розпочатого на V Конгресі МАУ (Чернівці, серпень 2002 р.), VІІ Конгресу СКУ (Київ, серпень 2003 р.), Другому Міжнародному конгресі українських істориків (Кам’янець-Подільський, вересень 2003 р.). Він підкреслив, що українська діяспора становить невід’ємну інтегральну частину історії України і світового історичного процесу. На завершення проф. Л. Винар відзначив важливість діяльности Інституту досліджень української діяспори при Національному університеті “Острозька Академія”.

Координатор конференції директор Інституту досліджень української діяспори к.і.н. доц. Алла Атаманенко висловила сподівання щодо успішного обговорення під час конференції важливих наукових проблем і передала вітання від представників українських (зарубіжних і материкових) наукових осередків, які надійшли на адресу конференції.

Першу сесію “Наукове життя в діяспорі” було розпочато доповіддю проф. Любомира Винара “Українське наукове життя в діяспорі: вибрані питання”. Доповідач простежив становлення наукових осередків в західній українській діяспорі та наголосив на важливих проблемах сучасного наукового дослідження діяльности наукових установ. Він підкреслив потребу взаємодії українських вчених діяспори та України, пошуків шляхів та напрямів їхньої співпраці з метою збереження та дослідження наукової спадщини українського зарубіжжя.

Певним тематичним продовженням попередньої стала доповідь доц. Алли Атаманенко “Проблеми і напрями дослідження української діяспори в Україні”, в якій було розкрито структуру сучасної української діяспори на Сході та на Заході, наголошено на відмінностях процесу їх формування та особливостях і напрямах дослідження. Доповідач підкреслила зростання зацікавлення діяспорою серед материкових науковців, але відзначила й складнощі, з якими зустрічаються дослідники.
У доповіді “Українська Вільна Академія Наук у США” президент УВАН проф. д-р Олекса Біланюк розглянув історію Академії, підкреслив основні напрями діяльности на сучасному етапі, з яких чи не найважливішою складовою є наукові видання, значну частину яких було здійснено у співпраці з науковими установами в Україні. Доповідач поділився роздумами про проблеми, які стоять перед Академією і про шляхи їхнього розв’язання.

Директор Канадського Інституту Українських Студій проф. д-р Зенон Когут у доповіді, присвяченій КІУС-у, розкрив його історію, розглянув основні напрями діяльности. Значна увага доповідачем була приділена аналізу перспектив наукової та видавничої діяльности Інституту. Він ознайомив присутніх із започаткованими та запланованими науковими проектами, частину яких буде здійснено спільно з науковими інституціями в Україні.   

Доповідь проф. д.і.н. Юрія Макара “Український Історик” та Українське Історичне Товариство – фактор розвитку взаємодії українських вчених з України та діяспори” була присвячена діяльності УІТ та його періодичного видання журналу “Український Історик”, в якому сьогодні співпрацюють дослідники з діяспори та України. Доповідач також розповів про співпрацю в УІТ та з іншими науковими установами чернівецьких вчених.

У доповіді проф. д-р Юрія Даревича, голови Комісії людських і громадських прав СКУ “Наукове Товариство ім. Шевченка в Канаді” було розкрито основні напрямні діяльности Товариства, серед яких однією із найважливіших є видавнича. Доповідач назвав найважливіші видання НТШ в Канаді, серед яких – дослідження з історії, мистецтвознавства, мовознавства тощо.
Завершила сесію доповідь заступника директора Центра українознавства Київського Національного університету к.і.н., доц. Валентини Піскун про мотивацію розбудови мережі наукових установ українською політичною еміграцією у 20-х рр. ХХ ст., в якій на основі нововиявлених архівних матеріялів було зроблено вдалу спробу визначити мотиви, які спонукали українців займатися науковою діяльністю за межами батьківщини.

У сесії “Архівні фонди і книжкові колекції діяспори в Україні та українські бібліотеки за кордоном” значне зацікавлення викликала доповідь к.і.н., доц. Марини Палієнко та д.і.н., проф. Миколи Щербака про архівні центри української діяспори і проблеми їх збереження та використання, в якій було охарактеризовано основні архівні зібрання в Україні та за її межами.

На основі глибокого попереднього аналізу, старший науковий співробітник Інституту філософії НАН України канд. філософських наук Ірина Валявко розглянула зміст україніки у фондах Бахметьєвського архіву Колумбійського університету та двох приватних архівів Дмитра Чижевського в Німеччині. Директор бібліотеки ім. О. Ольжича п. Олександр Кучерук зупинився на аналізі архіву державного центру УНР в екзилі та його поверненні в Україну. Важливою для дослідників в Україні стала інформативна доповідь Людмили Дибчук та Ігоря Мазила про формування книжкових колекцій діяспори в незалежній Україні.

Після сесії відбулася презентація книжкових видань Національного університету “Острозька академія” та УІТ, УВАН і СНР, про які розповіла Алла Атаманенко. Було також презентовано книгу проф. Любомира Винара “Козацька Україна. Вибрані праці”. Під час презентації виступив головний редактор видання проф. д.і.н. Валерій Степанков. Він відзначив велике значення книги для сучасної української історіографії, яка лише тепер в силу зрозумілих причин розпочинає докладне вивчення проблем ранньої історії козацтва. Упорядник видання Алла Атаманенко розповіла про процес підготовки видання. Проф. Любомир Винар поділився роздумами про проблеми, які розглядалися в книзі. Під час конференції можна було відвідати ретроспективну виставку видань українських наукових установ в діяспорі.

Наступного дня були вислухано доповіді, присвячені діяльності та творчості українських вчених за межами України – Олександра Ґрановського (доповідач Гаврило Черняхівський, Кременець), Олександра Домбровського (доповідач Галина Клинова, Острог). На сесії “Проблеми української еміграції” було вислухано доповіді Людмили Божук (Київ) “Освіта і шкільництво українського зарубіжжя: форми і методи опіки сучасної української держави”, Івана Патарака (Чернівці) “Початки формування релігійного життя українців Канади у спогадах сучасників”, к.і.н., доц. Тадея Яценюка (Чернівці) про державотворчі ідеї першої української еміграції, заслуженого журналіста України Юрія Брязгунова про джерела життєстійкости в умовах відірваності від материнського масиву мови українців Подоння, та ін.

На заключному засіданні у виступах проф. Зенона Когута, проф. Олекси Біланюка, проф. Юрія Даревича, проф. Юрія Макара, проф. Любомира Винара та ін. було підведено підсумки конференції, висловлено побажання щодо майбутніх наукових зустрічей, прийнято резолюції. Ректор Національного університету “Острозька академія” поділився планами про відкриття в майбутньому кафедри дослідження української діяспори. Проф. Любомира Винара за заслуги перед українською наукою та культурою й значний внесок у розбудову Національного університету “Острозька академія” було нагороджено срібним орденом князя Василя Костянтина Острозького.

У прийнятих “Резолюціях” було зазначено про проведення кожних два роки в Острозькій Академії конференцій, присвячених різним аспектам діяльности української діяспори. Наступна відбудеться в 2006 році. Вже тепер організатори чекають на пропозиції від науковців діяспори й України.

Учасники наукової конференції прийняли одноголосно такі резолюції:

 
1.    Підтримати заходи Інституту досліджень української діяспори Національного університету “Острозька академія” по дослідженню феномену української діяспори і розбудові бібліотечних фондів і архіву.
 
2.    Рекомендувати Світовій Науковій Раді (СНР) при Світовому Конґресі Українців, Українському Історичному Товаристві (УІТ) та іншим науковим установам пожвавити наукові дослідження української діяспори поза межами України і в Україні.

3.    СНР при СКУ та установам, що є її членами, Українському Історичному Товаристві і науковим установам України сприяти впровадженню курсів з історії, культури, історіографії та інших аспектів життя діяспори в навчальні програми університетів в Україні.

4.    Рекомендувати Інституту досліджень української діяспори Національного університету “Острозька академія” розглянути можливість створення поточної бібліографії української діяспори.

5.    Світовій Науковій Раді СКУ та науковим установам і університетам в Україні сприяти створенню каталогів та описів архівних фондів діяспори в Україні і поза її межами.

6.    Рекомендувати Інституту досліджень української діяспори проводити Міжнародні наукові конференції присвячені дослідженням української діяспори що два роки.

7.    Рекомендувати Світовій Науковій Раді і її членам дальше піддержувати розбудову бібліотечних і архівних фондів Інституту і сприяти його науковій діяльности.

8.    Подякувати проф. Ігорю Пасічнику, ректору Національного університету “Острозька академія”, директору Інституту дослідження української діяспори д-р Аллі Атаманенко, Президії Світової Наукової Ради і Президії Українського Історичного Товариства за організацію і відбуття першої міжнародної наукової конференції присвяченої дослідам української діяспори.

ОРГКОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ