Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Друга Міжнародна наукова конференція “Українська діяспора: проблеми дослідження”

У вересні 2004 р. відбулася перша Міжнародна конференція “Українська діяспора: проблеми дослідження”, в якій взяли участь науковці з України, Німеччини, Канади, США та ін. країн, в тому числі й керівники наукових установ.

22-23 травня 2006 р. відбулася Друга Міжнародна конференція “Українська діяспора: проблеми дослідження”. В ній взяли участь понад 80 учасників з України, Німеччини, Словаччини, Італії, Польщі, Естонії, Латвії, США, Канади, Англії та інших країн, які обговорили важливі проблеми наукового дослідження феномену української діяспори та співпраці між українцями світу.

Відкрив конференцію ректор Національного університету “Острозька академія” проф. Ігор Пасічник, який у вітальному слові відзначив важливість проведення таких зустрічей українських науковців, невипадковість започаткування саме в Національному університеті “Острозька академія”, де існує Інститут дослідження української діяспори, у 2004 році конференцій, які розглядали б питання дослідження діяспори. Крім того, від початку заснування Острозька академія дістала підтримку в українців з різних країн світу, які допомагають в її відродженні. Ректор привітав всіх присутніх і побажав успіху в проведенні конференції.

З вітальним словом до присутніх звернувся проф. Любомир Р. Винар, президент Українського Історичного Товариства, голова Історичної Секції УВАН у США, президент Світової Наукової Ради при СКУ і Української Американської Асоціяції Університетських Професорів, який відзначив значну ролю української діяспори в розвитку національної культури та науки і потребу її спеціяльного вивчення, що започатковано Інститутом дослідження української діяспори НаУОА. Він відзначив також важливість діяспорознавчих наукових конференцій і зазначив, що українські наукові інституції в діяспорі (Українське Історичне Товариство, Світова Наукова Рада при Світовому Конґресі Українців, Українська Американська Асоціяція Університетських Професорів розуміють важливість таких досліджень і стали коспонсорами конференції в Острозькій академії.

З вітальним словом до присутніх звернувся президент Міжнародної Асоціяції Україністів, директор Інституту енциклопедичних досліджень Національної Академії Наук України акад. Ярослав Яцків, який висловив підтримку проведенню діяспорознавчих конференцій в Україні, як одного з напрямів українознавства. Він підкреслив важливість співпраці МАУ з українськими науковими установами й університетами в Україні та діяспорі.

Конференцію привітали листами ректор Українського Вільного Університету в Мюнхені та Президент Української Вільної Академії Наук у США, академік Академії Педагогічних наук Альберт Кіпа, голова Товариства дослідників Волині п. Сергій Радчук, акад. Аркадій Жуковський, голова НТШ в Европі, проф. Стефан Козак, голова НТШ в Польщі, член Президії УІТ, акад. Омелян Пріцак, основник Гарвардського Інституту Українських Студій, професор Macquarie University в Австралії др. Галина Кошарська та ін.

Під час пленарного засідання було обговорено питання походження, характеру та сучасного стану української діяспори (Юрій Макар), відродження наукового життя у повоєнній Німеччині (Любомир Винар), ролі діяспори в українській філософській традиції ХХ ст. (Петро Кралюк). З доповіддю про українські студії в Італії виступила Президент Італійської асоціяції україністів др. Джіованна Броджі, про демографічний вплив нової еміґрації з України на українську діяспору в США проф. Олег Воловина, про роль Чеської академії наук у справі дослідження народної культури українців Чехословаччини акад. Микола Мушинка та ін.

По пленарному засіданні відбулися тематичні презентації видань “Співпраця науковців України та діяспори”, “Українці діяспори та їх організації в “Енциклопедії сучасної України”, “Імена українців у космосі”. На першій, проведеній президентом УІТ Любомиром Винарем, директором Інституту дослідження української діяспори НаУОА Аллою Атаманенко, заступником директора Центру українознавства Київського національного університету Валентиною Піскун, було представлено видання Українського Історичного Товариства, видані у співпраці з Національним університетом “Острозька академія”, Київським національним університетом ім. Т.Г. Шевченка, Львівською науковою бібліотекою ім. В. Стефаника НАН України, Кам’янець-Подільським державним університетом та ін. Серед представлених видань були збірник доповідей Першої Міжнародної наукової конференції “Українська діяспора: проблеми дослідження”, що відбулася в НаУОА у вересні 2004 р., два томи доповідей на Другому Міжнародному конгресі українських істориків та ін. Діяспоріяну в чотирьох томах “Енциклопедії сучасної України” представили президент МАУ акад. Ярослав Яцків та заступник директора Інституту енциклопедичних досліджень НАНУ Микола Желєзняк. Про імена зарубіжних українців в космосі говорили Ярослав Яцків та Ірина Вавилова, докторант Центру досліджень науково-технічного потенціялу та історії науки НАН України.

В другій половині першого дня конференції відбулися секційні засідання, під час яких обговорювалися важливі аспекти дослідження діяспори: діяспора як явище і питання співпраці українців світу, розвиток науки в діяспорі, видатні українці за межами України, розвиток культури і мистецтва в діяспорі, громадські і політичні організації в діяспорі, архіви, бібліотеки та музеї діяспори, українська освіта поза Україною та ін. Тут прозвучало багато цікавих доповідей і повідомлень, які викликали жваву дискусію. Серед доповідачів були досвічені й молоді науковці. Засідання секцій передбачали не лише доповіді, а й їхнє обговорення, які розкривали перед дослідниками нові перспективи майбутніх досліджень.

Важливе значення для визначення актуальних проблем дослідження різних аспектів життя та діяльности діяспори мало засідання круглого столу “Актуальні проблеми дослідження української діяспори та співпраці українців світу”, в якому взяли участь всі зацікавлені учасники конференції. Свої думки та пропозиції, які стосувалися проблем ставлення Української держави до діяспори та підтримки її культурного і громадського розвитку, становища української мови в Україні та діяспорі, особливо східній, необхідности спільних зусиль громадських організацій, установ та наукових інституцій в Україні та поза нею для сприяння науковому дослідженню діяспори як наукового феномену та розвитку різноманітних форм співпраці українців висловили Алла Атаманенко (Інститут дослідження української діяспори Національного університету “Острозька академія”, Україна), Любомир Винар (Українська Американська Асоціяція Університетських Професорів, Світова Наукова Рада при Світовому Конґресі Українців, США), Ігор Стебельський (Віндзорський університет, Канада, д. член НТШ і УІТ), Ірина Ключковська (Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діяспорою Національного університету “Львівська політехніка”, Україна), Роман Єринюк (Центр українських канадських студій Манітобського університету, УВАН у Канаді), Марія Магунь (Історико-меморіяльний музей Михайла Грушевського у Львові, Україна), Валентина Піскун (Центр українознавства Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Україна), Валерій Белінський (Чернівецький Музей буковинської діяспори, Україна). До дискусії долучилися також Микола Мушинка (Словаччина) з пропозицією про опрацювання покажчиків до архівів діяспори в Україні та поза нею, Софія Скрипник (Канада) з пропозицією про потребу влаштування мистецьких виставок мистців діяспори в Україні, Володимир Муравський (Україна) про проєкти опрацювання покажчиків до архівних колекцій діяспори та ін. П. Ярослав Скрипник висловив свої спостереження стосовно можливости передачі архівів діяспори в Україну і подарував Інституту дослідження української діяспори НаУОА копію першого примірника газети “Українських голос” (1910 р.) та інші архівні матеріяли. На завершення було узагальнено основні пропозиції, що прозвучали під час засідання.

Після дискусії навколо круглого столу, відбулася презентація видань, пов’язаних з дослідженням української діяспори та популяризації знань про неї в Україні. З розповіддю про діяспорознавчі публікації журналу “універсам” та книгу “Україна в універсумі” виступив редактор Олег Романчик, який також оголосив про передачу видань Фундації Івана Багряного бібліотеці Інституту дослідження української діяспори НаУОА. Дослідниця з Німеччини др. Дарія Тетерина-Блохин представила та подарувала Інституту свої видання, базовані на архівних матеріялах Німеччини. Старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Дмитро Вирський представив найновіше видання Інституту – збірник історіографічних та методологічних досліджень “Ейдос”, при цьому наголосив на важливості статей, присвячених вивченню історичної науки в діяспорі. Старший науковий співробітник Інституту українознавства НАНУ ім. І. Крип’якевича Юрій Зайцев розповів про свої дослідження, присвячені українським дисидентам і допомогу останнім з боку української діяспори.

На підсумковому пленарному засіданні з доповідями виступили проф. Київського славістичного університету др. Володимир Романцов про можливості використання рідної мови українською діяспорою в Росії та Алла Атаманенко про оцінку української зарубіжної історичної науки сучасними материковими дослідниками. В першій доповіді були названі важливі статистичні матеріяли, що свідчили про зменшення можливости користування українською мовою українцями Росії в пресі, посилення процесів асиміляції української молоді. В другій доповіді було зроблено наголос на потребі об’єктивної оцінки місця української зарубіжної історіографії материковими дослідниками, встановлення справжнього внеску в розвиток української та світової історичної науки.

Після доповідей було вислухано звіти керівників секційних засідань та пропозиції до проєкту резолюцій конференції. Після обговорення й голосування було прийнято рішення про прийняття підсумкових документів. Ними стали резолюції, в яких серед іншого наголошувалося на потребі подальшого дослідження української діяспори, звернення до президента України та Верховної Ради щодо потреби продовження програми “Закордонне українство”, яка б в першу чергу мала забезпечувати підтримку діяльности українців світу, їх освітні та культурні потреби тощо. В резолюціях було також зафіксовано рішення на базі Інституту дослідження української діяспори Національного університету “Острозька академія” створити Дорадчу раду інституцій, які свою діяльність скеровують на дослідження діяспори в Україні та співпрацю з нею, спільними зусиллями розробити і намагатися через Міністерство освіти та науки України запровадити до викладання в середніх школах та університетах навчальних курсів, пов’язаних із зарубіжним українством, розробити навчальні та методичні посібники для них. Було також прийняте рішення звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України з листами про статус та використання української мови в країні, а також щодо необхідності збереження унікальних фресок Межирицького монастиря під Острогом, які сьогодні нищаться внаслідок варварських дій православної церкви Московського патріярхату.

Не лише науковий, а й державотворчий характер конференції, де на високому науковому рівні розглядалися актуальні дослідницькі та практичні проблеми, відзначив у підсумковому слові ректор Національного університету “Острозька академія” Ігор Пасічник. Він також з приємністю повідомив про те, що за значний вклад у розвиток Національного університету “Острозька академія” і розбудову української науки в діяспорі і Україні, Вченою Радою було прийняте рішення про відзначення ступенем почесного доктора університету відомого вченого, засновника і редактора журналу “Український Історик”, д-р габ. проф. Любомира Винара, якому було урочисто вручено диплом та мантію. У вітальному слові проф. Л. Винар сердечно подякував за високе відзначення і обіцяв надалі допомагати в розвиткові Острозької Академії й української наукового життя в Україні. Він підкреслив велике значення Інституту дослідження української діяспори університету в науковому вивченні історичного розвитку і життя діяспори. Любомир Винар вручив грамоту за допомогу УІТ та Національному університету “Острозька академія” багаторічній меценатці Українського Історичного Товариства, голови Товариства сприяння УІТ ім. О. Оглоблина в Торонто та представнику журналу “Український Історик” п. д-р Марії Фішер-Слиж. Після закриття конференції її учасники ознайомилися з університетом та містом із багатовіковою історією.

Можна стверджувати, що Друга міжнародна наукова конференція з проблем діяспори, що відбулася в Національному університеті “Острозька академія”, зробила важливий внесок у розвиток діяспорознавства. Її непересічне значення в тому, що відбулося не лише традиційне ознайомлення з результатами досліджень науковців про діяспору, а й зацікавлене обговорення дослідницьких проблем, питань співпраці українців світу, державної підтримки дітей України поза її кордонами.