Історія філософії України
Багатовікове колоніальне минуле українського народу посприяло творенню уявлення, що українці — нефілософський народ. І що наша філософія починається ледь чи не від Григорія Сковороди. І, відповідно, що Сковорода ? це «найбільший український філософ». Насправді, це далеко не так. Витоки філософської думки України сягають «осьового часу». А серед плеяди мислителів України Сковорода яскрава, але не найяскравіша фігура.
Проект «Історія філософії України», що реалізовуватиметься в НУ «Острозька академія» має на меті зруйнувати стереотипи про філософію на українських землях, як і загалом стереотипні уявлення про українську культуру.
На початковому етапі передбачено оприлюднення відео лекцій Петра Кралюка «Історія філософії України» на сайті НУ «Острозька академія». Їх близько двохсот. Із них Ви довідаєтесь про такі маловідомі, але надзвичайно цікаві фігури філософської думки України, як Анахарсіс, Біон Борисфеніт, князь Володимир Василькович, Іоанн Максимович, Гуго Коллонтай, Аккірмані, Василь Довгович, Юліан Охоровіч...
Другим етапом стане видання підручника «Історія філософії України».
Третій етап — це випуск серії монографій «Філософія України», в яких висвітлюватимуться проблеми, які розглядалися в українській філософській думці, філософські традиції, що існували на українських землях, особливості розвитку філософії в різні періоди та в різних землях України.
Початок вивчення історії України
Питання про існування на українських землях своєї специфічної філософської думки виникло ще наприкінці ХІХ ст. Вперше поставив його Клим Ганкевич
Схема історії філософської думки Дмитра Чижевського
Першу синтетичну працю з історії філософії на українських землях запропонував Дмитро Чижевський
Історико-філософські дослідження в другій половині ХХ ст.: дискусія-діалог вчених української діаспори та радянської України
Період після Другої світової війни позначився новими тенденціями в розвитку української суспільної та філософської думки, що було пов’язано, зокрема, з політичними змінами. Це стосувалося й досліджень у сфері історії філософії України. У даний час майже всі українські землі опинилися в складі Радянського Союзу. Друга світова війна призвела до нової хвилі української еміграції в країни Заходу. Переважно це були політичні емігранти, які пройшли горнило складної боротьби...
Шлях до себе: спроби осмислення історії української філософії в часи незалежності
Час перших років існування України як незалежної держави, на відміну від «пізньорадянського» періоду, важко назвати плідним у плані досліджень джерел філософської думки України. На це були причини як загального, так і часткового, внутрішньогалузевого характеру. Економічні труднощі, руйнування старої, ще сформованої за радянських часів системи академічної науки не сприяли подібним дослідженням, котрі вимагають систематичності й відповідних затрат. Можна також говорити й про нерозуміння новою українською владою потрібності філософських студій...
Філософія та філософські традиції
Термін філософія з’явився в Стародавні Греції. Вперше слово філософствувати зустрічаємо в Геродота. Проте, згідно з легендарною традицією, вважається, що першим його почав уживати Піфагор. Правда, дехто цю першість віддає Геракліту. Та як би не було, це поняття почало вживатися у
Філософські традиції на українських землях
Українська земля займає унікальне місце в розвитку філософських традицій. Однак ця унікальність навіть не стала предметом осмислення. Причиною такої «непритомності» є те, що новочасна українська культура сформувалася в колоніальних умовах. Такою вона залишається до сьогодні. Комплекси національної меншовартості у нас лишаються сильними. Тому ми ігноруємо те, що могло б стати предметом національної гордості. Водночас акцентуємо увагу на речах ущербних. Від діячів такої закомплексованої культури важко чекати осмислення унікальності України в розвитку філософських традицій...
Специфіка української філософії
Коли ведемо мову про українську філософську традицію, виникає питання, в чому її специфіка, що відрізняє її від інших філософій? Можна погодитися з думкою Чижевського, що «кожна конкретна філософічна система є одночасно обмежений та частковий вияв абсолютної правди і вияв певного часового, національного, мистецького, наукового, релігійного і т. ін. пункту погляду. Кожна конкретна „філософія“, себто певна окрема філософічна система є певне усвідомлення абсолютно-цінних, непереходимих елементів певної національної культури, наукового світогляду, мистецького стилю, певної позитивної релігійности тощо, є піднесенням цих конкретних форм культури у сферу абсолютної правди»...
Давньогрецька філософська культура та українські землі
Європейська філософська традиція зародилася в період «осьового часу» (VІ-V ст. до н.е.) в Стародавній Греції. Перші філософські школи з’явилися в Іонії (західному узбережжі Малої Азії), а також у грецьких колоніях Південної Італії. При цьому «забувається», що був ще один осередок зародження філософії — грецькі колонії Північного Причорномор’я. Принаймні є чимало свідчень античних авторів на користь такого факту. Проте він постійно випадає з поля зору більшості дослідників. Назвати це простим непорозумінням не можна. Тут простежується чітка тенденція...
Гомер і предфілософія Північного Причорномор’я
Філософія не з’являється на порожньому місці. Її становленню передують тривалі культурні процеси, з’являються твори, де спостерігається намагання осмислити світ не лише з міфологічних, а й раціоналістичних позицій. Ці твори часто іменуються предфілософськими. До таких варто віднести й славнозвісні поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея»...
Сальмоксій – перший філософ з українських земель?
Ім’я Сальмоксія невідоме не лише для пересічного українця, а й для дослідників, які спеціально займаються історією української філософії. Про нього не прочитаєте ні в підручниках, ні в енциклопедичних виданнях, навіть не знайдете робіт, де би йшлося про цього мислителя. І це при тому, що на Сальмоксія посилався сам Платон, а давньогрецький історик філософії Діоген Лаертський називав його одним із перших філософів...
Легендарний Абаріс
У діалозі Платона «Хармід», де мова йде про філософські погляди фракійця Сальмоксія, зустрічаємо згадку про Абаріса. Останній ставиться на один рівень з Сальмоксієм та іменується гіперборейцем, тобто вихідцем з українських земель...
Ольвійські орфіки та бореїки
Проблеми життя та смерті, посмертного існування, що осмислювалися в філософському аспекті, викликали помітну зацікавленість у жителів Північного Причорномор’я, зокрема в ольвіополітів. У Ольвії були знайдені ретельно оброблені кістяні пластинки з написами, що датуються орієнтовно
Філософські погляди анахарсіса
Біля витоків філософії стародавньої Еллади стояла людина, яка походила з Північного Причорномор’я, тобто теренів сучасної України. Мається на увазі філософ Анахарсіс, про якого неодноразово згадують давньогрецькі писемні джерела і якого деякі античні греки навіть зараховували до «семи мудреців». Згадки й посилання на Анахарсіса зустрічаємо в творах видатних давньогрецьких і давньоримських філософів — Платона, Аристотеля, Цицерона, Сенеки, Секста Емпірика та інших. Про нього згадують і християнські автори античного періоду. Все це говорить про неабиякий авторитет цього мислителя...
Платон і Україна
На перший погляд, така постановка питання видається дивною. Здавалось, яке відношення має видатний античний мислитель до українських земель. Адже, судячи з його біографії, він ніколи не бував тут. Можна говорити про пізніше поширення, в епоху Середньовіччя та Нового часу, ідей Платона в Україні. Проте це інша тема. Нас цікавить питання, чи мав Платон якесь відношення до тих ідей, поглядів, які поширювалися за його життя на нинішніх українських землях? Виявляється, мав...
Сфер Боспорський — перший політичний філософ України
Північне Причорномор’я заявило про себе в плані філософському не лише в період «осьового часу», а й в блискучі часи еллінізму, початок яких відносять до завоювань Олександра Македонського. Одним із осередків філософствування тоді стає Боспорське царство. Ця держава в ІV-ІІІ ст. переживала піднесення, що знайшло свій вияв як у сфері економічній, так і в сфері культурній...
Біон Борисфеніт — філософ-авантюрник
Хоча Біона Борисфеніта (ІІІ ст. до н. е.) важко назвати зіркою першої величини елліністичної філософії, але це була яскрава, багато в чому шокуюча особистість, яка залишила по собі і добру, й погану пам’ять. Цікаві не лише його філософські погляди, а й біографія, яка може слугувати основою для захоплюючого авантюрного роману. Не випадково Діоген Лаертський приділив багато уваги опису життя Біона Борисфеніта. І це при різко негативному ставленні до нього...
Діон Хризостом і Північне Причорномор’я
Мислителем, доля якого була частково пов’язана з Північним Причорномор’ям, був Діон Хризостом (Златоуст) — видатний філософ, ритор і письменник І-ІІ ст. н. е. Походив Діон зі знатної та заможної сім’ї, що жила в м. Пруси (сучасна Бруза в районі Дарданелл). У молоді роки, опинившись у Римі, Діон швидко здобув популярність як ритор. Тут зблизився із столичною аристократією. Здавалось, у нього були всі шанси для успішної кар’єри. Але одна подія вмить зруйнувала життя. Його друга Флавія Сабіна запідозрили в змові проти імператора Доміціана й стратили. Діона вигнали з Італії, заборонивши жити у розвинутих регіонах Римської імперії. Він звернувся до Дельфійського оракула, який рекомендував йому стати мандрівним проповідником...
Особливості архаїчного мислення та перетворення міфу в логос
У деяких роботах зустрічається думка, що в українців, точніше в їхніх далеких предків, існувала своя народна філософія. Остання знайшла вияв у фольклорі. Мовляв, у творах фольклорного характеру можна знайти чимало цікавих космогонічних поглядів, а також там є погляди щодо сенсу людського буття, місця людини в світі і т.д. Саме вони тривалий час визначали світогляд праукраїнців, існуючи паралельно з «офіційними» світоглядними уявленнями, що насаджувалися християнською церквою і знаходили вияв у письмових текстах...
Філософський потенціал українського фольклору
Український фольклор — надзвичайно різноманітний. Систематизувати, описати його мудрість, яка виражена в міфах-казках, народних піснях, прислів’ях, поговірках, замовляннях, загадках, звичаях, обрядах, практично неможливо. Справа не лише в тому, що фольклор дійшов до нас не в повному об’ємі, часто в спотвореному, далекому від первісності вигляді. Він і не може бути «повним», «автентичним». Адже фольклор — породження усної культури. Його твори не фіксуються, їхні межі розмиті; вони трансформуються, породжують «двійників». Так само важко говорити про архаїчний світогляд, виражений у цьому фольклорі...
Українські приповідки як відображення «народної філософії»
Одним з виявів народної мудрості українців є їхні прислів’я, а особливо приповідки, котрі можна трактувати як філософські афоризми.
Протягом багатьох віків, практично до ХХ ст., фольклорний пласт української культури лишався доволі значним. Було це пов’язано з різноманітними чинниками. Однак далеко не останню роль відігравала відірваність елітарних верств від народних мас, а, отже, культури елітарної від народної. У нас, на жаль, рідко відбувалося взаємопроникнення цих культур. До того ж у різні періоди елітарна культура в Україні часто була етнічно чужою культурі народній...
Становлення й розвиток писемності на українських землях як передумова філософствування
Ведучи мову про перехід від міфу до логосу на території України, варто розібратися, як відбувалося становлення писемності в наших предків. Адже її поява створювала передумови для розвитку філософії...
«Велесова книга» — предфілософія українців?
Порівняно недавно була віднайдена оригінальна писемна пам’ятка, т. зв. «Послання до хозар». Її зміст не дуже зрозумілий. Напевно, даний твір є відголоском боротьби давніх русичів проти Хозарського каганату. Цій боротьбі присвячено багато уваги в «Повісті минулих літ». Якщо «Послання до хозар» твір автентичний, то його можна вважати пам’яткою писемності, котра засвідчує, що на українських землях в дохристиянські часи могли творитися епічні, предфілософські твори.
Сенсацією стало віднайдення «Велесової книги», про яку зараз існує чимала література. Історія цього тексту виглядає майже як детектив...
Елементи предфілософії в «Повісті минулих літ»
«Повість минулих літ» справедливо вважається яскравою пам’яткою давньоруського літописання, однією з вершин у розвитку тогочасної історичної думки. Укладач твору використовував широкий спектр книжних джерел — звертався до Біблії, візантійських історичних хронік Георгія Амартола, Іоанна Малали, «Літописця» константинопольського патріарха Никофора, житійної літератури тощо. Остаточна редакція «Повісті» з’явилася на початку ХІІ ст. Однак у попередні часи, починаючи з кінця ІХ ст., в Київській Русі писалися літописні зводи, які були використані укладачем...
Костянтин-філософ на українських землях
Незважаючи на т. зв. «велике переселення народів», що припало на середину І тис. н. е. й супроводжувалося навалою кочових племен зі Сходу та руйнуванням існуючих культурних осередків у Європі, на українських землях збереглися деякі міста-держави, засновані стародавніми греками. Це стосується Херсонеса, а також міст Боспорського царства. Всі вони і в плані економічному, і в плані культурному були пов’язані зі Східною Римською імперією (Візантією), яка стала державою, де домінував грецький етнос. Тому зміни, що відбувалися у Візантії, знаходили відгук у Північному Причорномор’ї...