Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії дискутували про світ поміж бідністю і багатством

04 травня 2016

В рамках проекту «[Університет] в університеті» в Острозькій академії відбулася чергова цікава дискусія «Сучасний світ поміж бідністю і багатством». Приводом стала книга Т. Пікетті «Капітал XXI століття».

Доповідачами були Микола Зайцев, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології та філософії та Іван Топішко, доцент, кандидат економічних наук, завідувач кафедри економічної теорії, менеджменту і маркетингу.

«Це — зустріч філософів і економістів. І хотілося б цю межу, що розділяє їх, трішки «розмити», адже сьогоднішній світ надзвичайно складний»,

представляє лекторів для присутніх на зустрічі старший викладач кафедри культурології і філософії Максим Карповець.

«Тема цього заходу певною мірою тяжіє до економічної проблематики, хоча без соціальної складової вона не може бути розглянута. Приводом є книга, яка зараз вважається одним із наукових бестселерів у Європі. Її автором є Томас Пікетті — молодий економіст, професор Паризької школи економіки, професор Вищої школи досліджень у галузі соціальних наук, тобто досить титулована і водночас молода людина»,

Микола Олександрович конкретизує тему дискусії і книгу, що стала її основою.

Як зазначив лектор, основна наскрізна ідея книги — історія економічної нерівності у основних розвинених країнах: Великобританії, США, Німеччині, Франції. Автор виходить з тієї проблеми, що розподіл національного доходу у сучасних суспільствах відбувається несправедливо. За основу взята теза, що за останні 250 років рівень дохідності капіталу незмінно вищий, ніж рівень економічного розвитку. Відбувається концентрація багатства, що породжує протиріччя з ліберально-демократичними ідеями.

«Книга містить немало суперечностей, що є природньо для суспільної та економічної систем. Мало хто назве систему, що не містить суперечностей. Книга не містить принципово нових положень, але основна її цінність у тому, що фундаментальні теоретичні положення з економіки розглядаються не через призму абстракції, а обґрунтовуються величезним масивом фактажу. Позитивним є й те, що на основі аналізу минулого Пікетті робить прогноз щодо розвитку можливого майбутнього. Автор намагається довести, що у ХХI ст. цілком можливий варіант, коли відбудеться відродження ситуації у сфері диференціації доходів XVIII-XIX ст., тобто капіталізм іде у зворотному напрямку»,

висловлює власну думку Іван Іванович.

Дискусія стала якісним майданчиком для обговорення економічних, політичних, суспільних процесів на прикладі України. Присутні дискутували щодо капіталізму, ринкової економіки, підприємництва і питання рівня доходів.

«Хотілося б подякувати тим, хто започаткував проведення цих лекцій-дискусій: Дмитру Шевчуку, декану гуманітарного факультету та Віталію Лебедюку, декану факультету політико-інформаційного менеджменту. Як на мене, це має стати нормою: щотижня люди дискутують з різних проблем, які актуальні в нашому суспільстві»,

зазначає Микола Зайцев.