Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Психологи Острозької академії надають допомогу постраждалим унаслідок бойових дій

15 грудня 2014

У Національному університеті «Острозька академія» нещодавно розпочала свою активну діяльність науково-практична лабораторія «Психологічна підтримка та реабілітація постраждалих унаслідок бойових дій».

За словами завідувача кафедри психолого-педагогічних дисциплін Острозької академії, кандидата психологічних наук, доцента Марії Шугай, надання психологічної допомоги та психосоціальна реабілітація — один із важливих напрямів у допомозі повернутися учасникам бойових дій до повноцінного життя.

«У певні дні ми відвідуємо Рівненський військовий шпиталь і зустрічаємося з військовими, які зараз там знаходяться. Спочатку проводимо групові зустрічі, на яких розповідаємо про те, чим можемо їм допомогти. Потім працюємо індивідуально. До речі, психологічну підтримку й психосоціальну реабілітацію ми надаємо не тільки учасникам бойових дій, а й їхнім сім’ям, родичам, друзям, знайомим з метою зниження впливу на них стрес-факторів. Дуже цінна перша фаза зустрічей. Для постраждалих важливо отримати підтримку, стабілізувати їхній стан. Під час другої фази — здіснюється адаптація пацієнтів до звичайного життя. Їм важливо повернути ті цінності, які були до війни та можливість займатися своєю улюбленою справою. Із військовими, які через певний період часу повертаються в зону бойових дій практикуємо інший спосіб роботи. Для них важливо сформувати в собі необхідний для цього ресурс й очікування того, що вони повернуться додому живими»,

 розповідає Марія Анатоліївна.

Безперечно, що психологічною підтримкою та реабілітацією осіб із травматичним досвідом мають займатися психологи із спеціалізацією або хоча б із знаннями про особливості роботи із травмою чи посттравматичним стресовим розладом. Відтак викладачі кафедри психолого-педагогічних дисциплін Острозької академії удосконалювали свій фаховий рівень під час участі в Науково-методичному семінарі «Короткострокова терапія осіб, що перебувають (або перебували) у кризовій ситуації» під керівництвом відомого німецького психолога Інге Міссмаль. Крім цього, кандидат психологічних наук, психолог-практик Вікторія Харченко брала участь у тренінгу «Навички кризового консультування та розвитку психосоціальної стійкості до стресу у школярів» в Сєвєродонецьку та провела семінар для вчителів, вихователів, бібліотекарів із психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу у надзвичайних умовах. До речі, пані Вікторія — переселенка зі Східної України, яку цьогоріч прийняли на роботу до Острозької академії і вона чудово влилася у колектив. Вікторія Харченко надає високопрофесійну психологічну допомогу постраждалим, адже травматичний досвід пережила сама і знає, як зарадити іншій людині. Водночас вона також проходить реабілітацію та бере участь в обговореннях шляхів надання такого роду психологічної допомоги.

«Військові стверджують, що їм дуже важливо розмовляти на життєво важливі теми, під час яких вони можуть розповісти, чим займалися раніше, повернутися до дії і бути господарем свого життя. Спочатку ставлення до психологів у них було дещо упереджене. Утім після наших зустрічей воно змінюється на краще. Я вважаю, особливо цінним є те, що вони приходять на зустріч знову, а ті військові, які повернулися в зону АТО телефонують й звертаються за підтримкою та допомогою»,

 ділиться враженнями Марія Шугай.

Поступово лабораторія «Психологічна підтримка та реабілітація постраждалих унаслідок бойових дій» планує розширити напрями роботи. Адже спираючись на досвід країн, які пережили схожі кризові ситуації, постає необхідність розробки моделі психологічної підтримки та реабілітації постраждалих осіб із врахуванням особливостей українського контексту. Лабораторією розроблена програма інформаційного супроводу фахівців-психологів, що працюють із людьми, які переживають кризову ситуацію в Україні. Вона включає проведення інтервізійних груп психологів-практиків, спеціалізованих лекцій, науково-практичних семінарів про можливості психологічної та психотерапевтичної допомоги. Напрацьовані матеріали досліджень планують використати при написанні колективної монографії, статей та методичних рекомендацій.

Крім цього, фахівці лабораторії займаються впровадженням в місті Рівному проекту «Друге дихання», мета якого — психосоціальна реабілітація вимушених переселенців. Також вони зініціювали проведення низки семінарів, присвячених короткостроковій психологічній допомозі учасникам бойових дій, роботі психолога із посттравматичним стресовим розладом і травмою, вивченню симптомів та методів боротьби з депресією.