24 лютого у студентсько-викладацькому храмі преподобного Федора Острозького відбувся молебень із нагоди річниці російсько-української війни.
Настоятель храму, протоієрей Василь Жуковський виступив із доповіддю:
«Сьогодні, 24 лютого, річниця початку російсько-української війни, найтрагічнішої події в новій історії нашої держави – України. Ця широкомасштабна війна, яку путінський режим цинічно назвав спеціальною військовою операцією, стала шоком, трагедією, моментом істини й прозрінням для України та народів усього світу. Український народ і світ розкрили російську державу як підступну, віроломну, брехливу, жорстоку і прогнилу країну.
Водночас війна розкрила слабкі сторони українського суспільства: надмірну довірливість, недалекоглядність, продажність, корупцію, колабораціонізм, боягузтво певної частини української спільноти. Війна розкрила також і значну слабкість міжнародних механізмів підтримання миру й упокорення російського агресора.
На щастя, путінський режим не лише не досяг поставлених цілей, але й отримав протилежний результат у всіх раніше запланованих сферах. Замість денацифікації українського суспільства російський диктатор отримав подальше згуртування й формування української нації:
- широку відмову від російської мови й культури;
- утвердження української мови й культури;
- небачений патріотизм, волонтерство й жертовність.
- Замість демілітаризації нашої армії й суспільства російський диктатор отримав:
- небачений героїзм українських воїнів й усього українського народу;
- демонстрацію сучасного військового мистецтва українським військом;
- становлення українських генералів й офіцерів нового покоління;
- озброєння, вишкіл і військові дії українських воїнів за стандартами НАТО.
Замість утвердження руського миру на теренах України відбулося значне зміцнення українського православ’я, чимале зростання числа віруючих-християн, утвердження й розширення нового явища для України – військового капеланства.
Україна стала державною, навколо якої об’єдналися десятки інших держав для перемоги над російським агресором і для створення механізму упокорення будь-якого агресора в майбутньому. Російська війна продемонструвала зрілість, патріотизм, жертовність академічної спільноти Острозької академії. Студенти, викладачі, співробітники воюють як на передовій, так і на інших фронтах, наближаючи перемогу. Частина з них віддала за цю перемогу найдорожче – життя. Віримо в перемогу і справедливий мир, молимось за перемогу і справедливий мир, працюємо задля перемоги і справедливого миру».
