Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

В Острозькій академії провели Круглий стіл з нагоди відзначення Всесвітнього Дня філософії

22.11.2023

Починаючи з 2002 року в третій четвер листопада у понад у 70-ти країнах-членах ЮНЕСКО відзначається Всесвітній день філософії. З цієї нагоди проводяться круглі столи, симпозіуми, конференції з метою зробити філософію ближчою кожному: академікам, студентам та широкій аудиторії.

Кафедра філософії та культурного менеджменту Острозької академії традиційно долучилась до відзначення цієї події. Цьогоріч 22 листопада у форматі Круглого столу студенти та викладачі різних спеціальностей обговорили тему «Людина перед лицем абсурду у філософії Альбера Камю». До заходу долучились усі, хто цікавиться філософуванням як діяльністю, що відкриває нові можливості та простори для аналітичних роздумів, критичного мислення та дискусії. 

Усіх присутніх учасників Круглого столу привітала завідувачка кафедри філософії та культурного менеджменту Марія Петрушкевич:

Цьогоріч 110-та річниця народження французького філософа Альбера Камю. Він залишив багату літературну та філософську спадщину, яка сьогодні актуалізується з новою силою. Очевидно, що зараз актуальними до обмірковування стали категорії абсурду та відчуження, бо ці екзистенційні теми в контексті російсько-української війни переживаються багатьма людьми. Дякую, Миколі Олександровичу Зайцеву за організацію круглого столу та зацікавлення студентів філософією.

Зі вступним словом також виступив директор Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарного менеджменту Максим Карповець, який підкреслив:

День філософії важливий хоча б з тієї причини, що привертає увагу до мислення як унікальної властивості людини. Окрім того, філософія допомагає більш критично сприймати світ, посилювати ціннісні настанови, сприяти духовному зростанню. Усі ці речі актуальні для будь-якої людини, тому зайвий раз привернути увагу до цих процесів є хорошою практикою. 

Директор також додав, що ідеї Альбера Камю як ніколи актуальні для українців, які щодня боряться з незрозумілими, часто насильними обставинами. Камю прицільно фокусує увагу на абсурдові, але й, водночас, показує шляхи бунту проти нього, тобто гуманістичного протистояння. Саме це нам близько й важливо.

Студенти, котрі долучились до обговорення, поділились своїми враженнями від перебігу та підсумків події. Зокрема, студент 2 курсу спеціальності «Практична філософія» Марк Лободенко розповів:

На цей захід я звернув увагу ще коли він був тільки анонсований. Відвідав його як слухач. З захопленням та зацікавленістю слухав доповіді колег і, незважаючи на те, що був не ознайомлений з темами доповідей Круглого столу, я отримав купу цікавої фундаментальної інформації про Камю. Я відкрив його для себе, і праці цього діяча мене дуже зацікавили, я обов'язково дізнаюся про нього та його роботи більше. Можливо в наступний раз і сам підготую доповідь.

Були і такі студенти, котрі в ході доповідей сфокусувались на внутрішніх рефлексіях щодо літературних героїв Камю. Так, студентка 4 курсу спеціальності «Культурологія» Мирослава Петрова поділилася:

Доповідь «Проблема відчуження у романі «Сторонній»» Ольги Анатоліївни Шляхової змусила мене задуматися над тим, як головний герой – Мерсо сам визнаючи свою чужість, категоризує інших людей та в цілому суспільство. Я впевнена, що кожна особистість не сприймає себе як «Чужого», а скоріше на невідоме вішає цей ярлик. Тож для мене видалося привабливо химерним те, що Мерсо своєрідно переосмислює категорії. Питання смертності теж привернуло мою увагу, адже досвід Мерсо перекликається із моїм особистим, а його слова – «Людину можуть засудити і стратити за те, що вона не плаче на похороні власної матері», вказують на ритуалізованість суспільства, яке вигадало норми поведінки при всіляких життєвих оказіях, хоча очевидно, що не всі ці норми носять універсальний характер.

Цікаво, що серед студентів спостерігається постійний інтерес до прочитання філософських текстів та їх обговорення. Відтак, професор кафедри філософії та культурного менеджменту Микола Зайцев організував діяльність студентсько-викладацького гуртка з філософії, засідання якого відбуваються 1-2 рази на тиждень (вівторок та/або четвер) на 5-й парі в аудиторії 217. Долучатися до обговорень можуть усі охочі.