Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет
Вступ

Усю корисну інформацію про вступ до Національного університету «Острозька академія» абітурієнти можуть знайти у цьому розділі.

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Освіта

Мета НаУОА – надання якісних освітніх послуг, які дозволяють студентам здобути знання та вміння, затребувані на сучасному ринку праці. Усю інформацію, яка стосується освітнього процесу в НаУОА, ви зможете знайти в цьому розділі.

Звернення вченої ради гуманітарного факультету

19.09.2020

Як науково-педагогічні працівники і вчена рада гуманітарного факультету Національного університету «Острозька академія» вважаємо за необхідне висловити позицію щодо змін, запропонованих у проєкті Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році. У складних умовах сучасності, коли все більшої актуальності набувають проблеми формування громадянського суспільства та єдності регіонів із різним історичним досвідом, значення української літератури особливо важливе.

Підтримуємо мовного омбудсмена Тараса Кременя, який зазначив, що скасування обов’язкового ЗНО з української літератури – одна з найбільших загроз як для освітньої реформи, так і державної гуманітарної політики загалом. Українська література є фундаментальним засобом формування особистості громадянина з високим рівнем національної свідомості та культури. Виховний потенціал літератури має універсальний характер, завдяки чому виробляє моральні пріоритети, ціннісні орієнтири й естетичні критерії. Література є незамінною комунікативною платформою для зростання мовної особистості окремого школяра та колективної свідомості нашого народу.

Коли мову слушно вважають кодом нації, то література – її аура й водночас потужний інструмент процесу мовного кодування. Свідома маргіналізація літератури унеможливить засвоєння мови на кращих зразках спадщини національних геніїв і таким чином знецінить саму мову, яка буде позбавлена одного з найважливіших пластів духовної комунікації, зумовить розрив генерацій.

Спроба виключити українську літературу з числа обов’язкових дисциплін ЗНО може призвести до звуження культурних горизонтів молоді. Відмова від одного з визнаних засобів впливу на національну ідентичність обмежить можливості вивчення не тільки літературної спадщини, але й української мови, історії, культури. Сподіваємося, що нам вдасться зберегти українську мову з літературою не як право окремого, а як обов’язок кожного.

Професорсько-викладацький склад
та вчена рада гуманітарного факультету
Національного університету «Острозької академії»