Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Андрій Велесик: “Створення суспільного мовлення — обов'язкова умова євроінтеграції”

26 травня 2017

Що таке суспільне мовлення, і як саме воно функціонує на регіональному рівні — розповів студентам Острозької академії Андрій Велесик, директор рівенської філії Національної телекомпанії України «Рівненська реіональна дирекція». Зустріч відбулася 24 травня.

«Створення суспільного мовлення було обов’язковою умовою євроінтеграції. Оминути його влада ніяк не могла. Але будь-яка влада хоче мати вплив на ЗМІ. Таким чином, відбувається конфлікт інтересів. Із одного боку, влада визнає створення суспільного мовлення, з іншого — намагається втрутитися у його діяльність»,

зазначив Адрій Велесик.

Друга половина заходу розгорталася у форматі «запитання-відповідь». Студентів цікавило, які загрози з боку уряду існують для суспільного мовлення та чи будуть українці платити за суспільне. Обговорювали також питання журналіських кадрів і технічного забезпечення на суспільному мовленні.

«Тема суспільного мовлення для мене не нова, оскільки я працювала у цій сфері на каналі всеукраїнського рівня. Однак, мені було цікаво послухати саме про регіональний досвід, оскільки я ніколи не стикалася із проблемами регіональних філій: питаннями заробітної платні та технічного забезпечення. Думаю, на певному етапі свого професійного шляху я буду працювати із суспільним мовленням, тому настанови Андрія Велесика знадобляться мені у подальшій практиці»,

поділилася враженнями студентка-другокурсниця спеціальності «Журналістика» Ольга Кириленко.