Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Викладачі кафедри журналістики вивчали етичні аспекти роботи європейських та американських колег

15 березня 2016

Викладачі кафедри журналістики — Вікторія Назарук та кандидат наук із державного управління Сергій Штурхецький стали учасниками семінару «Журналістська етика в умовах конфліктного та пост-конфліктного суспільства», який відбувався з 9 по 14 березня у Києві. Організувала захід місія ОБСЄ в Україні за підтримки Посольства Великої Британії. У числі учасників понад сотня журналістів, науковців, медіа-експертів, громадських активістів, студентів зі всієї України.

Під час семінару порушувалися теми соціальної відповідальності журналіста, можливості дотримання етичного кодексу та законодавства у аспекті збереження анонімності джерела, дотримання стандартів інформаційної журналістики, проблематика європейського законодавства у питанні міграційної політики, технічні аспекти роботи журналіста в умовах військових дій.

Серед лекторів європейські, американські та українські медійники, викладачі, історики, політологи.

Так, журналіст-розслідувач, доктор філософії Лондонського університету, Крофтон Блек висвітлив можливості роботи журналіста із базами даних, архівами урядових, бізнесових та громадських організацій. Детальніше презентував можливості пошукових систем, сучасного програмного забезпечення, яке дозволяє належно обробляти ілюстративний матеріал для публікацій, зокрема, можливості встановлення автентичності фото.

Журналіст-фрілансер Емма Білс, яка висвітлює війну в Сирії та Іраці, досліджує діяльність ІДІЛ, зосередилася на питанні безпеки журналіста у зоні проведення військової операції. Значну увагу Емма приділяє психологічній готовності журналіста, який хоче працювати у зоні конфлікту. Також журналістка презентувала діяльність Frontline Freelance Register — організації, яка підтримує роботу фрілансерів у зоні військових дій.

Редактор часопису «New Humanist» — Деніел Тріллінг, який досліджує міграційні процеси на кордонах ЄС, у своїх лекціях зосередився на важливості послідовного висвітлення передумов міграції через військову, економічну чи політичну ситуації в країнах. Проблема журналістів, на думку Деніела у тому, що часто першопричини явища міграції не беруть до уваги. Журналіст не заглиблюється у історію проблеми, спотворюючи таким чином картину, яку пропонує аудиторії.

Виконавчий директор Інституту Масової інформації — Оксана Романюк наголосила на важливості виховання аудиторії журналістом. Останнє доволі дискусійне питання у місцевому медійному просторі. Часто у погоні за сенсацією та над оперативністю журналісти забувають про системність висвітлення питання і не дають аудиторії розвивати критичне мислення. Звідси,зокрема, й виникає проблема появи фейків, низький рівень розуміння описуваної ситуації, а, отже, низький рівень медійної грамотності аудиторії.

Також своїм досвідом із учасниками семінару ділилися журналісти Громадського — Анастасія Станко та Ангеліна Карякіна, журналіст, медіа-експерт, перекладач — Андрій Куликов, директор із розслідувань правозахисної групи «Amnesty International» — Анна Нейстат, журналіст-фрілансер, яка висвітлює становище жінки у консервативних релігійних суспільствах — Валерія Коста, політолог, історик, автор книги «Гібридна війна — вижити та перемогти» — Євген Магда, координатор проектів ОБСЄ в Україні — Вайдотас Верба.