Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Викладач Острозької академії взяв участь в осінній школі в Молдові

04 жовтня 2016

Доцент кафедри історії Національного університету «Острозька академія», кандидат історичних наук Андрій Смирнов узяв участь у Міжнародній осінній школі «Видима пам’ять: пам’ятники, місця пам’яті та меморіали в Республіці Молдова і Україні», яка відбулася нещодавно у Кишиневі та Чернівцях. У рамках проекту німецької організації Moldova-Institut Leipzig у ній взяли участь студенти та молоді науковці з Німеччини, Грузії, України та Молдови.

У центрі уваги школи стало питання візуалізованої історичної пам’яті на пострадянському просторі. В першій частині проекту передусім обговорювалися такі проблеми, як культура пам’яті й політика історіографії, коммеморативні практики і меморіальні комплекси Республіки Молдова, радянське минуле в пострадянській пам’яті Грузії, пам’ять про депортацію в Гагаузії, пам’ятні знаки жертвам Голокосту в українських селах, пам’ятники Леніну в Молдові. У Кишиневі А. Смирнов зробив презентацію на тему «Ленінопад: декомунізація по-українськи», яка викликала жваву дискусію.

Програма школи була насичена цікавими зустрічами та екскурсіями. Зокрема, під час поїздки в Гагаузьку автономію міжнародна делегація відвідала Музей історії села Авдарма, Меморіал пам’яті, побувала в Будинку дитячої творчості, а також ознайомилася з експонатами фото-галереї Ігната Казмали і дитячими виробами у виставковому залі Бізнес-центру.

Учасники школи мали змогу наочно переконатися, що пам’ятники радянського періоду використовуються насамперед у російськомовних регіонах Республіки Молдова, таких, як Комрат, Бєльці, Бендери, Тирасполь, для збереження радянського розуміння історії і демонстрації зв’язку з Росією.

Друга частина проекту відбувалася на базі Чернівецького національного університету, де обговорювалися питання нової концепції місць пам’яті про Голокост, меморіалізації Голодомору в сучасній Україні, сталінських депортацій в Чернівецькій області. Дослідники відвідали місця пам’яті в Чернівцях, Білій Криниці та селі Магала.

Проект фінансувався DAAD за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.