Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

IV Міжнародна науково-практична конференція «Малиновські читання»

13 листопада 2015

13-14 листопада в Національному університеті «Острозька академія» вже вчетверте відбувається Міжнародна конференція «Малиновські читання». Цьогорічний захід присвячено 140-річчю з дня народження професора Євгена Спекторського.

«В Острозі народився не лише Іоанникій Малиновський. Не менш цікавою постаттю був Євген Спекторський. Незважаючи на те, що він написав дуже багато робіт, мало з них є опублікованими, а тим більше — дослідженими, тому дуже важливо, що наші „читання“ присвячені саме творчості цього видатного українця. Сподіваюся, наш захід дасть поштовх до більш активного вивчення праць Спекторського»,

йшлося у вітальному слові проректора з навчально-наукової роботи НаУОА, професора Петра Кралюка.

Пленарне засідання розпочав доктор юридичних наук, професор, викладач кафедри історії держави і права Київського національного університету імені Т. Шевченка Петро Захарченко. У його виступі мова йшла про марксизм і ставлення до нього Спекторського:

«Прихід більшовиків до влади Спекторському довелося відчути на собі, тому його неприязне ставлення до більшовицької ідеології легко зрозуміти. На думку вченого, якою б не була класова боротьба, є одвічні цінності, однакові для всіх, незалежно від класу, віку тощо. Перш за все, до таких цінностей Є. Спекторський відносив особисту і суспільну свободу. До кінця життя він так і залишився людиною, яка намагалася зупинити марксизм і його поширення у Європі».

Петро Кралюк під час своєї доповіді розповів про життя Євгена Спекторського та звернув увагу на його філософські та культурологічні праці. За словами П. Кралюка, хоча Спекторський і належить до тих дітей України, які народилися й жили тут, але зробили вибір на користь інших держав, усе ж українська культура значно вплинула на розвиток і світогляд цієї особистості. Своєю чергою, кандидат юридичних наук, доцент Олег Герасимчук у своїй праці дослідив сутність конституційної держави у працях Спекторського.

Робота конференції проходить за кількома основними тематичними напрямками:

  • професор Є. В. Спекторський — видатний український правознавець, юрист, філософ, історик церкви та суспільної думки;
  • теорія та історія держави і права, історія політичних та правових вчень, філософія права, юридична психологія;
  • конституційне право, адміністративне право, фінансове право, інформаційне право, міжнародне публічне право;
  • цивільне право, сімейне право, міжнародне приватне право, цивільний, господарський та адміністративний процес;
  • трудове право та право соціального забезпечення, земельне право, аграрне право, екологічне право;
  • кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право;
  • кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза;
  • судоустрій, прокуратура, адвокатура.

Участь у конференції взяли понад 80 науковців з різних країн. Усі матеріали «Малиновських читань» опубліковано в науковому збірнику.