Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Круглий стіл «Розробка проекту Рекомендацій для українських медіа»

01 грудня 2015

Круглий стіл експертів та експерток із розробки проекту Рекомендацій для українських медіа відбувся в Національному університеті «Острозька академія» 1 грудня. Журналісти-практики та науковці Рівненщини зібралися, щоб обговорити проект Рекомендацій для українських медіа. Ініціювала захід науково-консультативна рада Комісії з журналістської етики.

Участь у круглому столі взяли голова Рівненської обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Тарасюк, декан факультету журналістики Міжнародного економіко-гуманітарного університету, член НСЖУ Ольга Мітчук, голова правління Центру «Соціальне партнерство» Сергій Пінчук, старший викладач кафедри журналістики НаУОА Роман Шулик, старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності НаУОА Олена Шершньова, перший проректор НаУОА, професор, публіцист Петро Кралюк. Модерував захід член Комісії з журналістської етики, доцент кафедри журналістики НаУОА Сергій Штурхецький.

Експерти обговорили технічне завдання проекту Рекомендацій для українських медіа з трьох тем: «мова ворожнечі», запровадження редакційних етичних Кодексів та роботи Редакційних рад, робота ЗМІ під час висвітлення виборчого процесу.

«Перед вітчизняною журналістикою постало чимало завдань і викликів. Що робити з „мовою ворожнечі“: як висвітлювати сучасні події правдиво і залишатися людьми? Чи буде наша журналістика дотримуватися стандартів? Як має відбуватися висвітлення виборчих процесів? На всі ці питання потрібно дати чіткі відповіді, тому ми й зібралися тут сьогодні»,

розповідає Сергій Штурхецький.

Свою думку щодо тематики круглого столу під час його відкриття висловив і Петро Кралюк:

«Проблеми, які ми обговорюватимемо сьогодні — це те, що хвилює наше суспільство і журналістську спільноту вже давно. Я постійно зіштовхуюся з тим, що нашим медійникам бракує тактовності. Щодо „мови ворожнечі“, то вона використовується тоді, коли треба мобілізувати своїх однодумців, а от переконати опонентів, використовуючи її, не можна. Україна перебуває в умовах війни, тому, на жаль, про мову миру говорити складно, а в цій ситуації потрібно сприяти саме зближенню людей. Сподіваюся, рекомендації, які ви приймете, будуть корисними».

Під час круглого столу мова йшла про проблеми висвітлення життя переселенців, рівень відповідальності та самоконтролю журналістів, журналістську освіту в Україні тощо. Значну увагу учасники обговорення звернули на роль головного редактора в специфіці функціонування засобу масової інформації.

«Однією з основних проблем нашої журналістики є ще й некомпетентність редакторів, а за те, що оприлюднюють медіа, відповідальністю несуть насамперед редактори. Саме від їх позиції залежить курс газети чи будь-якого іншого ЗМІ»,

зауважив Роман Шулик.

Під час заходу експерти визначили основні напрями роботи, яка стосується проекту Рекомендацій. Рекомендації мають бути розроблені до 20 грудня 2015 року, а після затвердження Комісією з журналістської етики — надані для публічного використання.

Нагадаємо, що Українська Комісія з журналістської етики — це незалежна громадська організація, створена в 2001 році під час з’їзду підписантів Кодексу журналістської етики. Крім розгляду скарг, Комісія також може виступати із заявами щодо небезпечних тенденцій у розвитку журналістики й свободи слова, пропагує потребу вивчення етичних питань студентами вишів.