Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії обговорили очікування Рівненщини від Угоди про Асоціацію з ЄС

07 листопада 2013

Школа політичної аналітики «Поліс» спільно з Центром політичних досліджень Національного університету «Острозька академія» шостого листопада провели круглий стіл на тему: «Зона вільної торгівлі з ЄС: очікування Рівненщини напередодні підписання Угоди про Асоціацію». Захід відбувся в рамках проекту «Зона вільної торгівлі з ЄС: очікування регіонів напередодні підписання Угоди про Асоціацію», який реалізує Поліським фонд міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у співпраці з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (м. Київ), за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У заході взяли участь представники профільних управлінь Рівненської обласної державної адміністрації, місцевої влади, громадських та партійних організацій, науковці.

Про наслідки підписання угоди для України та регіону розповів науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віктор Гречин: «Безумовною перевагою є те, що митні тарифи максимально знизяться і ми зможемо експортувати більше товару, ніж сьогодні. Санітарні заходи щодо виробництва та поширення сільськогосподарської продукції чітко контролюватимуться. Це вимагатиме значних зусиль і затрат виробників, але споживачі не сумніватимуться у якості того, що купують. Українські виробники зможуть вільно виходити на європейський ринок, європейські виробники — на ринок України. Це стане основою здорової конкуренції, яка є причиною підвищення економічної прозорості, подолання корупції. Рівненщина отримає зростання інвестиційної привабливості, розвиток кластеру деревообробки, допомогу у видобутку корисних копалин, технічну модернізацію заводів і фабрик, зменшення рівня забруднення атмосфери».

Позитивно налаштований і Микола Ярощук, президент Рівненської ТПП, але він також вказав і на певні загрози: «Продуктивність праці в Україні в чотири рази менша, ніж у Румунії, яка є найбіднішою країною ЄС. Усе залежить від технічного забезпечення держави. Але справа в тому, що більшість малих виробників в Україні не мають можливості вкладати кошти в модернізацію. Малі приватні підприємства просто не зможуть дозволити собі закупити дороге сучасне обладнання».

Начальник Рівненської митниці Міндоходів Сергій Лук’янов відзначив, що ЄС іде проти своєї вигоди задля розвитку українського виробництва. Середня ставка мита на українські товари в ЄС зменшиться в 14 разів з 7,6 до 0,5% тоді як розмір мит на європейські товари в Україні знизиться лише у два рази. За словами керівника Центру політичних досліджень НаУОА Юрія Мацієвського, після підписання угоди Україна може отримати понад 1 млрд. євро фінансової допомоги на модернізацію інфраструктури. Але це ні ті суми, які отримали наші сусіди, які є членами ЄС. Для порівняння, Польща отримала 42 млрд. євро протягом 10 р. «ЄС скорочує ставки, а не дає гроші „у руки“ тому, що знає — у нас корупція» — говорить Юрій Мацієвський.

Неодноразово за «круглим столом» порушувалося питання недостатньої поінформованості різних груп громадян щодо Угоди про Асоціацію та ПЗВТ. «В Україні не було навіть спеціалізованих сайтів, які б готували людей до вступу у СОТ» говорить Ольга Кашевська — координатор ресурсного центру громад у Рівненській області.

«Ці помилки варто врахувати тепер, коли мова йде про зону вільної торгівлі з ЄС, щоб люди знали, що вони роблять, а не „гадали на картах“: вступати чи не вступати», — зазначив Олег Санжаревський, доцент кафедри міжнародних відносин та країнознавства Рівненського інституту слов’янознавства.

Учасники дискусії зійшлися на тому що зміни не будуть легкими. Потрібно продовжувати просвітні заходи, щоб не було розчарування від завищених очікувань. «ЄС лише відкриває двері. Решта — за нами» — підсумував Юрій Мацієвський.

  В Острозькій академії обговорили очікування Рівненщини від Угоди про Асоціацію з ЄС В Острозькій академії обговорили очікування Рівненщини від Угоди про Асоціацію з ЄС В Острозькій академії обговорили очікування Рівненщини від Угоди про Асоціацію з ЄС В Острозькій академії обговорили очікування Рівненщини від Угоди про Асоціацію з ЄС