Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Арабомовний рукопис українського мислителя став предметом дослідження острозького науковця

20 червня 2013

У черговому номері престижного тюркологічного видання «The Journal of Ottoman Studies» («Журнал османських студій»), що виходить друком у Стамбулі (Туреччина), з’явилася англомовна стаття кандидата історичних наук, старшого викладача кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія» Михайла Якубовича «Muhammad al-Aqkirmani and his ‘Iqd al-La’ali: The Reception of Ibn Sina in Early Modern Ottoman Empire» («Мухаммад аль-Аккірмані та його твір Намисто з перлин: рецепція ібн Сіни в ранньомодерній Османській імперії»). Публікація, яка займає більше двадцяти сторінок чергового номеру наукового часопису, присвячена рукописному філософському твору, написаному видатним мусульманським мислителем XVIIІ століття Мухаммадом бін Мустафою аль-Аккірмані.

«Мухаммад аль-Аккірмані народився в Україні, в місті Аккерман, яке нині має назву Білгород-Дністровський, — розповідає автор статті. — Вірогідно, окрім тюркського, мав і українське коріння. Освіту цей видатний мислитель отримав у Криму, а згодом займав високі державні посади в Каїрі, Ізмірі та навіть у Мецці. Статтю присвячено його філософській праці, рукописні примірники якої збережені в Саудівській Аравії, Туреччині, Алжирі та досі не вивчалися. Саме із примірником з Ер-Ріяду, з відділу рукописів бібліотеки Університету ім. короля Сауда, я й мав нагоду працювати. У цьому творі аль-Аккірмані, перебуваючи під впливом великого перського мислителя ібн Сіни, розмірковує про проблему нескінченності божественного знання, формулює чимало нових логічних аргументів».

Це вже далеко не перша публікація Михайла Якубовича в зарубіжних наукових виданнях, присвячена розвитку ісламської філософської думки на теренах України. Більше десяти статей на цю тему вже опубліковано у виданнях Росії, Саудівської Аравії, Великобританії та Польщі, готується й стаття до наукового часопису в США.

  Арабомовний рукопис українського мислителя став  предметом дослідження острозького науковця Арабомовний рукопис українського мислителя став  предметом дослідження острозького науковця