Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Студенти Острозької академії – переможці Президентського конкурсу

03 червня 2013

Найкращі студенти обрали для України шлях до Європи, а серед них були й спудеї Острозької академії. В Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка 23 травня відбулася конференція за підсумками конкурсу, оголошеного Президентським фондом Леоніда Кучми «Україна» спільно з Інститутом стратегічних оцінок, «Україна ХХІ століття: цивілізаційний вибір».

Участь у конкурсі взяли 741 студент із 113 вишів України. Географія конкурсу охопила всі регіони, проте найактивнішими вже традиційно стали області східної та центральної України. Серед невеликої кількості представників студентства заходу були спудеї Острозької академії. 22 студенти, що представляли усі факультети альма-матер, написали конкурсну анкету-реферат. Після оцінювання експертною комісією роботи трьох спудеїв було зараховано до сотні найкращих, які Президент відзначив іменними дипломами та преміями. Зокрема, десяту сходинку рейтингової таблиці посів В’ячеслав Голуб, який став лауреатом Другої премії Всеукраїнського студентського конкурсу наукових досліджень «Україна ХХІ століття: цивілізаційний вибір». Студент факультету політико-інформаційного менеджменту Руслан Мацієвський здобув титул лауреата Третьої премії Президентського конкурсу. Однією з кращих було визнано роботу студентки факультету романо-германських мов Ліни Тимощук.

Суть конкурсу полягала в поглибленому аналізі трьох цивілізаційних векторів, можливих наразі як пріоритетний напрям розвитку Української держави: євроінтеграція, Євразійський Союз чи позаблоковість. Складність завдання визначалася тим, що студенти, незалежно від їх особистих переконань, повинні навести по п’ять аргументів «за» і «проти» щодо кожного поданого цивілізаційного вибору, лімітованим обсягом у 50 слів, та зробити переконливий логічний висновок відносно кожного напряму. Комісія брала до уваги обізнаність студентів у темі, вичерпність їх аргументів, лаконічність та змістовність висновків, а також далекоглядність їхнього вибору у призмі успішності зовнішньої політики, зміцнення економіки та стабілізації політичної ситуації в Україні. Студенти з усіх куточків України проаналізували, куди ж має рухатися наша держава. За євроінтеграцію виступила переважна більшість конкурсантів.

До складу президії конференції із підбиття підсумків увійшли другий Президент України Леонід Кучма, міністр закордонних справ Леонід Кожара, директор Київського інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка Валерій Копійка, директор Інституту стратегічних оцінок Павло Гайдуцький, представник Євросоюзу в Україні Давід Стулік, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень Володимир Фесенко та багато інших політиків та громадських діячів.