Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Академія приєдналася до святкування 140-річчя Лесі Українки

23 лютого 2011

Нещодавно було прийнято новий проект «Про святкування 140-річчя з Дня народження поетеси Лесі Українки». Острозька академія теж долучилася до свята і 23 лютого за сприяння кафедри журналістики та літературознавства та студентів-магістрантів української філології було проведено круглий стіл на тему «У світі й тіні Лесі Українки».

До цього проекту приєдналися не тільки чи не усі навчальні заклади України, але й деякі навчальні заклади Грузії.
На святкуванні ювілею студенти спілкувалися про життя і творчість легендарної поетеси, а головне – хто вона крізь призму XXI століття. Зокрема, вирішувалися болючі питання, пов’язані зі стереотипом української жінки в каноні між «Берегинею» і «Дочкою Прометея». Особливо, зацікавила думка Оксани Забужко, що для неї Українка – «святий первісний дух жіночого роду». Також розглядалася проблема конфлікту мотивів творчості, а саме соціал-демократія, націоналізм та атеїзм. На це Петро Кралюк зауважив, що Леся Українка була суто позитивісткою. І хоч і не належала до прихильників християнства, але це не заважало їй шанобливо ставитися до релігії. «Тому «Лісова пісня» наділена язичницьким субстратом» - запевняв пан Петро Михайлович. Коли ж Анатолій Криловець зауважив, що її творчість неабияк пройнята релігією. 

Ще однією важливою темою стала проблема «Чужих світів» у творчості поетеси. Розглядалися думки Максима Рильського, який вважав, що поетеса «переносила свої п’єси у віддалені епохи і чужі країни» та Михайла Драй-Хмари, який писав, що Леся Українка «брала не епохи розквіту і слави, а епохи революцій та полону».

Справжнім сюрпризом свята став виступ солістки «Театру у кошику» Лідії Данильчук, яка зачитала цикл інтимної лірики Лесі Українки., а також порадувала публіку продекламовим уривком із роману «Ізольда Білорука». «Леся Українка – це та особистість, дарована нам долею, якої нам бракує» - оптимістично запевнила театральна гостя. І хай, як би там не було, все ж «бути з Лесею Українкою – бути із самим собою» - додав Ярослав Поліщук – завідувач кафедрою журналістики та літературознавства.