Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

«Реліквія» стала «Шестидневом»

02 листопада 2010

У травні цього року видавництво Національного університету «Острозька академія» випустило історичний роман Петра Кралюка «Реліквія». У творі розповідається про князя Василя-Костянтина Острозького – своєрідну людину-епоху. Саме завдяки його старанням з’явилася Острозька Біблія – перше повне видання біблійних книг старослов’янською мовою, і перший вищий навчальний заклад на українських землях – Острозька академія. Під його покровительством розвивалося книгодрукування, а також полемічна література. П.Кралюк спробував, спираючись на документальні матеріали, цікаво й динамічно викласти біографію князя.

Сам твір – це шість останніх днів з життя Василя-Костянтина, коли малюють відомий його портрет, де князя зображено з монетами в руках. До речі, до сьогоднішнього дня мистецтвознавці не можуть розгадати загадку цього портрету. Адже в той час художники малювали можновладців з символами влади, а не грошима. П.Кралюк спробував розгадати цю загадку в своєму творі. Саме обігрування цієї загадки в творі дозволило критику Дмитрові Дроздовському назвати «Реліквію» «українською відповіддю» Дену Брауну (мається на увазі його відомий роман «Код да Вінчі»).

Роман «Реліквія» викликав зацікавлення читачів. З’явилися на нього рецензії та відгуки. Цікавилися також, де твір можна придбати. Річ у тім, що острозьке видання «Реліквії» не було комерційним. Воно призначалося переважно для гостей академії.  Однак книгою зацікавилося видавництво «Ярославів вал». Воно її видало, правда під іншою назвою – «Шестиднев, або Корона дому Острозьких». Чому «Шестиднев»? Ця назва має кілька смислів. Це і шість останніх днів В.-К. Острозького. Відомо, що останні його шість днів життя припали на великий піст.  Це і шість днів творіння – правда, творіння життя князя.  Це й своєрідна алюзія до «шестидневів» – творів, які мали поширення в часи Середньовіччя.  «Шестиднев» П.Кралюка – це не лише художній твір, який читається легко та з інтересом. Хоча назвати його легким попсовим чтивом не можна. До роману зроблені об’ємні додатки, в яких подається наукова інформація про історію князів Острозьких, передусім про Василя-Костянтина та його батька, Костянтина Івановича – знаменитого полководця. Отже, книга дає змогу ознайомитися з маловідомими сторінками історії аристократичної України.