Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В академії обговорювали демократичні перетворення в Україні

24 травня 2008

У Національному університеті «Острозька академія» 23-24 травня  з ініціативи кафедри політології та школи політичної аналітики «Поліс» за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні відбулася Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Демократичний транзит в Україні: підсумки електорального циклу 2004-2007 рр.»

У конференції взяли участь провідні теоретики та політичні експерти, які представляли різні регіони України, зокрема, кандидат історичних наук, доцент Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Петро Когут, кандидат соціологічних наук, доцент Донецького національного технічного університету  Геннадій Коржов, кандидат технічних наук, доцент Кримського інституту бізнесу Олександр Старіш, кандидат філософських наук, доцент Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Віктор Пасісниченко та ін.

Під час конференції учасники обговорили сучасний стан та перспективи демократичних перетворень в українській державі, зокрема проаналізували події листопада-грудня 2004 р., особливості політичного процесу після виборів 2007 року, висловили свою думку щодо сучасного політичного режиму в Україні тощо.
За результатами конференції буде опублікований збірник наукових статей, що міститиме напрацювання усіх доповідачів.

Відгуки учасників конференції:

Геннадій Шипунов, кандидат політичних наук, Львівський національний університет імені Івана Франка 

Конференція «Демократичний транзит в Україні: підсумки електорального циклу 2004-2007 рр.» є вдалою спробою систематизувати концептуальні підходи українських дослідників щодо оцінки евристичної цінності транзитології як специфічної пояснювальної схеми перехідних процесів, а також з’ясувати у цьому контексті їхнє бачення режимних перетворень в Україні.

На мій погляд, важливість осмислення актуальних суспільно-політичних процесів у нашій державі саме з позицій транзитологічного підходу зумовлена передусім перехідним характером політичного режиму України. Сьогоднішня внутрішньополітична ситуація є яскравим підтвердженням того, що ми перебуваємо у зоні так званої подвійної невизначеності, яка є характерною для перехідних станів режимів – правил та процедур політичної гри, а також її результатів. Саме зазначена невизначеність, на мою думку, залишає відкритим питання про подальші політичні перспективи України, які задаються щонайменше двома потенційними векторами: або зумовлена постійними політичними кризами стагнація ліберально-демократичних перетворень, що несе у собі загрозу повернення до авторитарних практик, або ж створення такої інституційної структури, яка б заклала основи для подальшого переходу до консолідованої демократії.

Мирослава Лендьєл, кандидат історичних наук, докторант кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Конференція в Острозі запам’яталася, насамперед, своєю камерністю та професійністю. Я часто беру участь в наукових зібраннях і маю тверде переконання, що результат конференцій чи фахових семінарів визначається не кількістю учасників, а, насамперед, їх якісним складом. В Острозькій академії справді зібралися вітчизняні знавці транзитології, що могли запропонувати результати своїх досліджень з проблематики трансформацій, які відбуваються в Україні чи в інших країнах світу.

Українська демократія повинна перейти зі стадії формально-правової демократії у стадію її інституалізації на неформальному рівні у політичній практиці, у поширенні демократичної політичної культури і серед політичної еліти, і серед усього громадянства. Це вимагає творчих зусиль і від еліт, які повинні поширювати демократичні цінності, а не піддавати їх сумніву, а також від усього суспільства, яке має усвідомити, що демократія – це щоденна праця щодо контролю над владою, захисту своїх прав та пошуку консенсусу.

Олександр Радченко, кандидат наук з державного управління, доцент Харківського регіонального інституту державного управління при Президентові України

За останні роки я мав можливість відвідати досить багато конференцій та круглих столів. Як на мене, конференція в Острозькій академії була найкращою. Саме вузька конкретна тема дала змогу зосередити увагу учасників на актуальні проблеми нашого суспільства. Розробки професіоналів у галузі транзитології і демократичного транзиту зокрема мають стати сигналом для політиків і політологів.

Сподіваюсь, що результати конференції, за умови уваги політичного керівництва прискорять демократичний процес в Україні. Якщо така увага звичайно буде, адже останнім часом більшість політиків змагаються за посади та портфелі, а не за реальні здобутки країни, в тому числі і на шляху до розвитку демократії.