Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

ТЕЛЕПЕРЕДАЧА «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 5. ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК

Валерій ШевчукВалерій Шевчук Я повністю згоден з Юрком Винничуком (дивись його блог на «Літакценті» («Сон рябої кобили про Нобеля»): як щодо ілюзорності спекуляцій про шанси української літератури нарешті «отримати свого Нобеля», так і щодо відсутності серйозної стратегії в цьому напрямі. Особливо згоден з його висновком: «Отже, якщо пильніше придивитися, то у нас є лише один письменник, який відповідає критеріям Нобеля не тільки за своєю творчістю, а й за віком: Валерій Шевчук. Та ось біда — не перекладений!»

У телесюжеті про Валерія Шевчука, записаному декілька місяців тому, я зазначив, що Шевчук (як на мене) — чи не єдиний український літератор свого покоління, який міг би конкурувати зі світовими авторами за увагу західних (і світових) читачів. Зокрема це було можливим у деяких сприятливих історичних обставинах: у ранніх 1990-х та після Помаранчевої революції.

Однак проблема відсутності перекладів — це справді біда. Oстанніми роками нарешті з’явилося декілька фахових англомовних перекладів: «Око прірви» в перекладі Ольги Рудакевич, «Місяцева зозулька із ластів’ячого гнізда» в перекладі Миросі Стефанюк, «Місячний біль» у перекладі Юрія Ткача. Утім усі вони — видання невеличких, маловідомих видавництв і, попри те, що два перші твори вільно доступні в інтернеті, вони досі не викликали широкого критичного відгуку.

Незабаром Видавництво КІУСу видаватиме збірку перекладів малої прози В. Шевчука і драматичну адаптацію «Птахів з невидимого острова» (в антології модерної української драми). І все це уже якийсь початок, та цього аж ніяк не досить: потрібні переклади на інші західноєвропейські мови, а насамперед потрібні переклади основних текстів В. Шевчука, включно з великими романами «Дім на горі» та «Три листки за вікном».

А втім, чи не найважливіше (чого не замінить жодна Нобелівська премія) те, щоб В. Шевчука читали насамперед його співвітчизники в Україні. На щастя, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» перевидала цього року «Дім на горі» (уже давно недоступний), та чи не дивно, що «Три листки за вікном», за які авторові присудили Шевченківську премію, не перевидавалися в Україні ще з 1980-х? Невже справді нема попиту?

КОНТАКТ

Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 5. Про Валерія Шевчука.

КОНТАКТ

Усі телесюжети канадської телепрограми КОНТАКТ можна дивитися на порталі телемережі КОНТАКТ: http://tinyurl.com/eye-on-culture-compilation