Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

ТЕЛЕПЕРЕДАЧА «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 15. ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ (ЗА В. ПЕТРОВИМ)

Другий сезон телепередач «Ючима культури» почався із погляду киненого далеко назад, у глибоке минуле праісторії українських земель. При чому технічна вимога вмістити потрібну інформацію в кількахвилинний телесюжет спонукала мене взяти за його основу дуже стислий, зате насичений змістом есей-брошуру Віктора Петрова «Пододження українського народу» (1947), сьогодні вільно доступний в Інтернеті (наприклад, на сайті «Українського Центру»). [www.ukrcenter.com].

Трипільська керамікаУ час написання цього есею (в Німеччині, без нагляду радянських цензорів) Петров був безперечно одним із найавторитетніших знавців археологічних пам’яток праісторії земель сучасної України. Він же займався каталогізуванням багатьох із них упродовж 1930-х, й відповідно до своїх схильностей і здібностей синтезувати маси розрізнених фактів у логічно вивершені конструкції теорій, гіпотез та узагальнень, він сформував у той час чіткі й навіть дещо доґматичні погляди на комплекс основних питань щодо праісторичних племен на територіях України та походження українського народу.

Який стосунок сучасних українців до представників Трипільської культури? Чи були хлібороби із цієї високорозвиненої мирної цивілізації нашими далекими пращурами? А що про скитів чи скіфів, а зокрема й славнозвісних скитів королівських? Чи були вони окремим плем’ям степових номадів, чи, може, панівною кастою автохтонного населення? І яке відношення хліборобської Черняхівської культури пізніших століть до українців чи слов’ян узагалі?

Скитське золотоПогляди Петрова на деякі із тих питань безперечно контроверсійні, а то й вимагають серйозних коригувань. Багато нового внесли археологічні відкриття післявоєнного періоду. (Петров не знав, приміром, про існування такого важливого центру скитської держави, як Неаполіс в Криму.) Деякі із його гіпотез були заперечені майбутніми дослідниками, такими як Михайло Брайчевський, який у фундаментальній монографії «Походження Русі» не погоджувався, наприклад, із гіпотезою про тотальне знищення населення Черняхівської культури гунами й аварами напередодні заснування руської цивілізації в Середньому Подніпровії. Тощо, тощо. Попри те, стислий (навіть якщо місцями надто схематичний) виклад Петрова може стати для читача солідним ґрунтом та вихідною точкою для дальших дослідів праісторичних коренів нашого народу.

Черняхівське житлоУ 1940-х рр. Петров навіть і не здогадувався про інсування ДНК і про те, який революційний вплив на науку археології матимуть відкриття ґенетики. Він не міг був знати, що шістдесять три роки після надрукування його есею, археологи матимуть нагоду аналізувати питання спорідненості трипільців із сучасними українцями на основі аналізу праісторичного ДНК, знайденого нещодавно в печері Вертеба на Тернопільщині. (Я вдячний Миколі Пономаренку, що звернув мою увагу на статтю про це відкриття.) Може в майбутньому порівняльний аналіз даних попередньо обговорених в журналі «Interdisciplinari Archeologica» [www.iansa.eu] дасть нам прямі відповіді на запитання, які колись здавалися зовсім неможливими для розв’язки...

КОНТАКТ

Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 15. Походження українців (за В. Петровим).

КОНТАКТ

Усі телесюжети канадської телепрограми КОНТАКТ можна дивитися на порталі телемережі КОНТАКТ: http://tinyurl.com/eye-on-culture-compilation