Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, відділ кадрів, інформаційно-рекламний відділ, відділ міжнародних зв’язків, Центр вивчення спадщини Острозької академії, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на 18 престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Анотації курсів

Бакалаврат

Історія України

Мета курсу полягає у формуванні стійкої системи знань про основні тенденції та напрямки розвитку українських земель, набуття практичних навичок та вмінь системного розгляду минулого нашої держави. За результатами навчання студенти зможуть:  розуміти основні тенденції перебігу історичного процесу на українських землях; ознайомитися з основними проблемами історії України; оволодіти практичними навичками роботи з джерелами та літературою; засвоїти основні події та факти минулого України у зв’язку з європейським історичним процесом; аналізувати процеси становлення та розвитку української держави, формування українського народу та його взаємини з сусідами; орієнтуватися в теоретично-практичних засадах сучасного бачення історії України.

 Археологія

Курс передбачає представлення для студентів історію людства та закономірності його розвитку на підставі речових (археологічних) джерел. Археологія досліджує окремі предмети та комплекси, що відкриваються завдяки археологічним розкопкам, на основі чого відтворюється історія епох, які мало або зовсім не висвітлені письмовими джерелами. Основне завдання навчального курсу «Археологія» полягає у формуванні у слухачів бачення стародавньої історії України, як складової частини історії людства, ознайомити з сучасними концепціями та інтерпретаціями археологічних пам’яток з території України.

 Організація науково-дослідницької роботи студента

Курс передбачає формування в студентів стійкого комплексу знань, що допоможуть їм швидше адаптуватися в академічній спільноті, сприятимуть ефективності виконання різних видів письмових робіт, передусім, написання наукових есе, курсових і магістерських робіт. Важливим також є набуття студентами знань вмінь і навичок у реферуванні, аналізі наукового доробку своїх сучасників і попередників, вмінні організовувати теоретичний і фактичний матеріал.

 Історія Стародавнього Сходу

Курс передбачає представлення для студентів головних тенденцій розвитку традиційних цивілізацій Стародавнього Сходу, які першими побудували соціально стратифіковані суспільства та держави, винайшли найдавніші форми письма, розвинули художню словесність, науково-практичні знання, мистецтво, релігійно-філософську думку і передали ці надбання наступним цивілізаціям. Основне завдання навчального курсу «Історія Стародавнього Сходу» полягає у формуванні у слухачів загальнокультурного та історичного світогляд про сутність та невід’ємність історії Стародавнього Сходу від загального історичного процесу, ознайомити з політичною, соціально-економічною історією та духовним розвитком народів Стародавнього Сходу.

 Історія стародавньої Греції та Риму

Курс «Історія стародавньої Греції та Риму» передбачає вивчення витоків, становлення, розвитку та занепаду найдавніших цивілізацій Європи. Основне завдання навчальної дисципліни полягає у формуванні у студента-історика уявлення про концепт античності, умови і причини становлення античної цивілізації, особливості її розвитку та причини занепаду через призму розгляду та аналізу конкретноісторичних подій та явищ, що відбувались у суспільній, господарській та культурній сфері Стародавньої Греції та Риму.

Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки

Курс «Історія країн Азії, Африки та Латинської Америки» передбачає представлення для слухачів основних етапів формування та особливостей розвитку держав Сходу, Африки та Латинської Америки, їх місця у системі міжнародних відносин. Метою навчальної дисципліни є сформувати у студентів-істориків уявлення про визначальні тенденції розвитку афро-азійського та латиноамериканського світу як на прикладі історії окремих народів та країн, так і загальнорегіональних й цивілізаційних процесів, явищ, подій. Під час вивчення курсу студенти повинні отримати знання про розвиток східних суспільств, цивілізаційну специфіку Сходу та Латинської Америки від середньовіччя до сучасності.

Етнологія

Курс передбачає представлення для студентів культурно-побутових особливостей різних народів світу, історичні зміни і розвиток цих особливостей, проблеми етногенезу, розселення і культурно-історичні взаємовідносини народів. Основне завдання навчального курсу «Етнологія» полягає у формуванні у слухачів розуміння наслідків впливу розвитку сучасного виробництва і споживання на життя і побут етносів, розуміння впливу масової культури і засобів інформації на етнічну свідомість, продемонструвати нові явища сучасного матеріального і духовного повсякденного життя, етнічну специфіку масової і професійної культури, формування і зміни ментальності.

 Музеєзнавство і архівна справа

Курс передбачає представлення для студентів необхідних теоретичних і практичних знань про створення, організацію використання архівних документів, методики експонування предметів, основ екскурсійної роботи. Основне завдання навчального курсу «Музеєзнавство та архівна справа» полягає у формуванні у слухачів уявлення про основні принципи комплектування документальних матеріалів, проведення раціонального обліку, класифікації, відбору документів для зберігання з метою найкращого їх використання як для наукових, так і практичних потреб, ознайомити з головними тенденціями у сучасному музеєзнавстві в Україні та за кордоном.

 Історія країн Західної Європи та Північної Америки

Мета курсу – осмислити ґенезу та еволюцію політичних, суспільних, культурних та інших найважливіших аспектів сучасної Західної цивілізації з її національною та регіональною специфікою в хронологічному розгляді на конкретних прикладах.

Завдання:

  • - знати ключові проблеми історії західноєвропейського середньовіччя;
  • - процеси утвердження і розвитку буржуазних відносин;
  • - особливості національно-визвольних рухів та націостановлення;
  • - формування загальноєвропейської економічної, ідеологічної, культурної, політичної системи;
  • - конкретну історію країн і народів Західної і Північної Європи, США в новий та новітній період історії.

 Історія країн Західної Європи та Північної Америки (Новий і новітній час)

Курс передбачає представлення для студентів уявлення про напрями суспільно-політичного, економічного, соціального розвитку країн Західної Європи та Північної Америки за доби Нового і Новітнього часу. Основне завдання навчального курсу «Історія країн Західної Європи та Північної Америки (Новий і новітній час)» полягає у формуванні у слухачів уявлення про увесь спектр проблем функціонування євроатлантичної цивілізації, ознайомити з головними тенденціями розвитку економіки, політики, міжнародних відносин.

 Волинські князі в історії Східної Європи

У курсі розглядаються вузлові проблеми історії українського суспільства на прикладі волинських князів як політичних, військових, господарських, культурних еліт. Перш за все, звертається увага на їх місці у формуванні передумов, ході, напрямках функціонування та розвитку української (та інших) державності на тлі різних соціальних  прошарків та груп.

На вказаний період припадає перебування українських земель в складі різних держав, що мало наслідком значні та доволі часті зміни в житті та організації суспільства. Це, а також пов’язані з цим протиріччя внутрішнього характеру, як і взаємодія українського суспільства з різноманітними іноземними впливами, їх рецепція чи відторгнення також є одним з аспектів розгляду в курсі.

 Українські рукописні пам’ятки

Предметом даної дисципліни є: виділення найважливіших для історика та специфічних з точки зору фіксації рукописних пам’яток та орієнтованих на їх вивчення дисциплін. Матеріал подається в узагальненому теоретичному вигляді та на прикладах конкретного джерельного матеріалу в процесі підготовки і проведення практичних занять. У програмі відображені найважливіші з спеціальних історичних дисциплін, предметом яких є вивчення рукописів. Будучи прямим продовженням розгляду джерелознавчих проблем в курсі СІД, вони орієнтовані на поглиблення загальноджерелознавчих знань і навичок, характеристику історичних джерел на основі зовнішніх ознак рукописів.

Мета викладання цієї дисципліни – систематизація знань і навичок з методики використання рукописних історичних пам’яток в джерелознавчій та конкретно-історичній дослідницькій та дидактичній практиках

Історія країн Центрально-Східної Європи

Курс передбачає представлення для студентів уявлення про напрями суспільно-політичного, економічного, соціального розвитку країн Центрально-Східної Європи. Основне завдання навчального курсу «Історія країн Центрально-Східної Європи» полягає у формуванні у слухачів уявлення про увесь спектр проблем функціонування регіону, ознайомити з головними тенденціями розвитку економіки, політики, міжнародних відносин, продемонструвати історичний зв'язок сучасних подій з історичним минулим.

Спеціальні історичні дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни “Спеціальні історичні дисципліни” є засвоєння студентами системних знань з основних питань теорії та методики джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін, формування професійних основ історика, який володіє методами бібліографічної евристики та джерелознавчого аналізу. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні принципи роботи з джерелами та спеціальною літературою, вміти: застосовувати критичний підхід у вивченні джерел, робити аргументовані висновки, користуватись спеціальною довідковою та науковою літературою, визначати ступінь автентичності та вірогідності джерел з метою отримання достовірної інформації про історичні події та явища.

 Історіографія історії України доби середньовіччя та нового часу

Курс має на меті розкрити основні закономірності та зміст процесу зародження та розвитку історичної науки в сфері пізнання вітчизняного минулого. Українська історіографія розглядається як національний компонент світової історичної думки. Він тісно пов’язаний із іншими дисциплінами навчального плану і певною мірою узагальнює отриманні знання на теоретичному рівні.

Предметом вивчення навчальної дисципліни “Історіографія історії України середньовіччя та нового часу” є закономірності нагромадження знань та розвитку української історичної думки, її становлення та збагачення. Студенти зможуть самостійно проаналізувати тексти, що репрезентують еволюцію української історичної думки з найдавніших часів до середини ХІХ ст. 

 Історія Православної Церкви в Україні

Курс покликаний сприяти формуванню в студентів цілісного й науково-осмисленого бачення процесу поширення й основних етапів утвердження православ’я та розбудови церковних структур на землях сучасної України від найдавніших часів до сьогодення. Передбачається дати стислий огляд джерел та історіографії історії Церкви в Україні. Головна увага концентрується на вузлових проблемах історії УПЦ: християнізація Руси-України, Берестейська унія, поділ Київської митрополії і її підпорядкування Московському Патріархату, виникнення УАПЦ та її відновлення під час Другої світової війни, аналіз сучасної міжконфесійної ситуації і місце православ’я в незалежній Українській державі.

Історія української державності

Мета навчальної дисципліни – формування всебічно розвиненої та соціально активної особистості. Вона покликана забезпечити глибокі знання історичного шляху українського народу, формування державності протягом останнього тисячоліття і розвитку його національних цінностей; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.

 Український національний рух у ХIХ ст.

«Довге» XIX ст. – унікальна доба, час громадянських ініціатив, біля витоків яких нерідко стояли молоді романтики («мрійники»), котрі прагнули змінити світ, не шкодуючи себе на цьому шляху. Їх приклади й сьогодні, коли людство опинилося у цивілізаційному «глухому куті», здатні надихати та підтримувати віру в те, що щирі зусилля не змарнуються. Мета навчальної дисципліни – розкрити у загальних рисах витоки, зміст та етапи українського національного руху ХІХ ст. в європейському контексті.

Етнополітичний розвиток України

Мета навчальної дисципліни – висвітлити проблеми і тенденції розвитку етнополітичних процесів сучасної України, з’ясувати закономірності взаємовідносин етнічних спільнот між собою та з державою, ознайомити студентів із шляхами і методами національно-державного будівництва, засадами і принципами демократичної етнонаціональної політики.

 Історія релігій

Курс «Історія релігій» викладається з метою надання студентам теоретичних знань та формування практичних навичок аналізу історичних і географічних аспектів поширення релігійних систем у світі та Україні.

 Українська історіографія ХХ ст.

Курс передбачає набуття студентами систематичних знань з основних проблем історії вивчення історичного минулого  українськими дослідниками з «материкової» України к. ХІХ - ХХ ст. Це був час становлення і утвердження національної парадигми української історіографії, формування та панування таких течій, як державницький напрямок, неонародницький напрямок, українська радянська історіографія.

Завдання:

- знати умови, в яких розвивалась «материкова» українська історична наука в різні періоди і в різних регіонах впродовж кінця ХІХ – ХХ ст.;

- організаційні форми науково-історичної діяльності;

- основні історичні школи в українській історіографії ХХ ст.;

- життєвий і творчий шлях провідних українських істориків ХХ ст.

Джерела з історії України

Одне з найважливіших структурних частин у системі підготовки спеціалістів-істориків належить джерелознавству. Знання джерел з історії України від найдавніших часів до початку ХХІ ст. складає необхідну і органічну частину вивчення вітчизняної історії і переконаності молодих спеціалістів у вірогідності, правдивості і репрезентативності джерельної інформації. Викладено найважливіші теоретико-методологічні проблеми вітчизняного джерелознавства та проведено аналіз найбільш значних комплексів писемних джерел з історії України. Мета викладання цієї дисципліни – поглиблення і систематизація відомостей про вітчизняні та зарубіжні джерела та знань їх інформаційних можливостей. Окрема увага приділена окресленню головних методів та технічних прийомів, які використовуються для аналізу різних видів джерел. В курсі розкрито проблеми історіографії джерелознавства, історію його розвитку в українських землях та поза її межами. Важливим завданням є оволодіння студентами знаннями з проблем публікації вітчизняних джерел. Загалом студенти мають своїм завданням опанувати теорію і практику пошуку, виявлення, пізнання, аналізу та використання джерел як у науково-дослідній так і в педагогічній діяльності, оволодіти сучасними методами опрацювання джерел, здобування джерельної інформації та перевірки її достовірності.

Методика опрацювання історичних джерел

Курс передбачає набуття студентами систематичних знань з основних питань теорії та методики джерелознавства.

Завдання:

  • - опанування теоретико-методологічною складовою джерелознавства;
  • - методичним компонентом джерелознавства;
  • - виділення найважливіших напрямків і методів аналізу історичних джерел різних типів, родів, видів і різновидностей (у загальному вигляді та на конкретному джерельному матеріалі в процесі підготовки і проведення практичних занять).

 Мистецтво ХХ ст.

Курс «Мистецтво ХХ ст.» призначений для того, аби сформувати у студентів базові знання з історії розвитку мистецтва згаданого періоду, допомогти їм розуміти процес створення художніх напрямів та вміти аналізувати  мистецькі твори провідних митців ХХ ст. Курс покликаний сформувати цілісне уявлення про причини та наслідки трансформації розвитку мистецтва у ХХ ст. Набуті знання є дуже  важливими для розвитку загальної ерудиції студентів. Дисципліна спрямована на розуміння культурного і художнього різноманіття сучасного мистецтва в полікультурному світі, на розуміння ролі культурного діалогу в контексті глобалізаційних процесів та культурного різноманіття сучасного мистецтва.

 Історія Росії та СРСР

Курс «Історія Росії та СРСР» передбачає представлення для студентів основних етапів історичного розвитку російського народу та держави. Основне завдання курсу полягає у формуванні у слухачів уявлення про політичний, соціально-економічний, культурний розвиток Росії від середньовіччя до сучасності, ознайомленні з основними векторами зовнішньої політики російської держави в різні історичні періоди, в т.ч. з проблемами українсько-російських відносин. Росія була і залишається найбільшою за територією державою в світі, відіграє значну роль у процесах геополітики, тому вивчення її історії займає важливе місце серед дисциплін із всесвітньої історії.

 Історія міжнародних відносин

Пропонований курс має на меті дати системне висвітлення процесу розвитку міжнародних відносин. Хронологічно курс охоплює період від Стародавнього світу до сьогодення. Важливою складовою курсу є «Україна в міжнародних відносинах ХХ — ХХІ століть». Йдеться про роль і місце України в європейському геополітичному просторі, про контакти та співпрацю між країнами, про зовнішню політику України в умовах гібридної війни.

Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: історія нескорених

У запропонованій навчальній дисципліні передбачається комплексне вивчення складних процесів утворення ОУН і УПА, стратегії і тактики українських націоналістів у воєнний та післявоєнний періоди, різноманітних, в тому числі гостро дискусійних, аспектів їх діяльності.

Українсько-польські відносини ХХ-ХХІ ст.: від конфліктів до порозуміння

У запропонованій студентам навчальній дисципліні передбачається комплексне вивчення історії українсько-польських відносин у ХХ-ХХІ століттях, зокрема, з’ясування причин і наслідків конфліктів, спроб порозуміння, становлення політики добросусідства та партнерства, відмінностей в політиці національної пам’яті двох країн.

Методика викладання історії

У запропонованій дисципліні передбачається комплексне вивчення основних закономірностей навчання історії та теоретичних засад історичної дидактики, формування умінь, які будуть використані у практиці навчання та виховання школярів на уроках історії.

Переддипломний семінар

Мета курсу – виробити у студентів навики до самостійної дослідницької роботи, допомогти опанувати фахові якості історика-науковця в обсязі, необхідному для підготовки кваліфікаційної роботи.

Завдання:

- знати етапи підготовки наукової роботи;

- загальні вимоги до тексту студентської наукової роботи;

- правила оформлення студентської наукової роботи.

Археологічна практика

Як майбутні спеціалісти-студенти повинні мати широку наукову і практичну підготовку. Одним з найважливіших видів учбової роботи університетів, покликаних підготувати майбутніх спеціалістів до практичної роботи, підвищити рівень їх професійної підготовки, є виробнича практика. Студенти-історики 1 курсу проходять польову археологічну практику, яка повинна сприяти формуванню у них навиків роботи, властивих професії археолога, сприяти їх професійному становленню.

Метою археологічної практики є ознайомлення з сучасними методами польових археологічних досліджень, набуття навиків роботи  в археологічних експедиціях, закріплення знань, отриманих при вивченні теоретичного курсу «Археологія».

Музейно-архівна практика

Студенти-історики проходять музейну-архівну практику з метою поглиблення і закріплення теоретичних знань з курсу «Музеєзнавство і архівна справа». Вони знайомляться з організацією роботи музеїв та архівів різних профілів, різними видами музейної та архівної діяльності: науковою, фондовою, експозиційною, просвітницькою, з необхідними для майбутнього фахівця методами та формами діяльності музейного та архівного працівника.

Дослідницька/ історико-краєзнавча практика

Завдання практики:

  • - закріпити набуті в процесі теоретичного навчання знання з архівознавства, бібліографії, спеціальних історичних дисциплін;
  • - навчитися використовувати засвоєний теоретичний матеріал в процесі дослідницької роботи;
  • - виявити конкретну фактичну інформацію (джерела та літературу) стосовно тематики наукових досліджень.

Зміст практики:

Під час проходження дослідницької практики студенти застосовують на практиці набуті навички дослідницької роботи в архівних установах, музейних фондах та спеціалізованих бібліотеках, проводять пошук джерельних матеріалів і літератури для поглибленого висвітлення тем наукових досліджень.

Виробнича (педагогічна) практика

Педагогічна практика студентів-істориків ІV курсу є невід'ємною складовою частиною навчально-виховного процесу підготовки спеціалістів у НаУОА і проводиться у навчальних закладах різних типів на базі Острозької  ЗОШ  № 1 І – ІІІ ст., Острозької гімназії, Острозького обласного ліцею-інтернату, за місцем проживання або праці (для тих, хто навчається за індивідуальним планом).

Мета практики – розвивати у студентів уміння здійснювати викладання  історії в навчально-виховних закладах на базі сформованих у них  знань основ теорії методики, педагогіки та психології, уміння поєднувати теоретичні знання майбутніх учителів з методики викладання історії з практичною діяльністю навчання учнів; забезпечення практичного пізнання студентами закономірностей професійної діяльності та оволодіння способами її організації; вміння вирішувати конкретні методичні завдання згідно з умовами педагогічного процесу; виховання у студентів потреби систематично поновлювати свої знання і творчо застосовувати їх у практичній діяльності, а також  знайомство з передовим досвідом навчально-виховної роботи.

 

Магістеріум

Актуальні питання історії України ХХ ст.

У запропонованій студентам навчальній дисципліні передбачається висвітлення окремих актуальних, дискусійних, недостатньо досліджених проблем історії України ХХ ст.: Голодомор 1932-1933 рр.; 1939 рік у долі України й українців; Голокост на Волині в 1941-1944 рр.; маловідомі та дражливі сторінки воєнних випробувань українського народу в роки Другої світової війни; дисидентський рух.

 Актуальні питання історії історичної науки

Метою навчальної дисципліни є ознайомити студентів з розвитком історичної науки і думки в зарубіжних країнах Європи, Америки, частково Азії та Африки, а також зі станом історичної науки в сучасній Україні, сформувати у них уявлення про процеси нагромадження та інтерпретації історичних знань і ту роль, яку вони відіграють у суспільному житті сучасного світу. Без знання основних віх розвитку сучасної світової історіографії, її здобутків та проблем не можна повною мірою опанувати фах історика.

 Історичне краєзнавство Волині

Курс передбачає оволодіння студентами методичних та практичних навичок для проведення аналізу історичних подій за схемою край-область-регіон, тобто іншими словами – це вміння дослідити різні аспекти минулого історичної Волині на тлі загальноісторичних подій та світової історії, формування професійних основ історика, який володіє знаннями з питань історіографії та джерелознавства історії Волині, основних сучасних проблем містознавства, генеалогії, демографії, генеалогії, нумізматики, історичної географії та історичного пам’яткознавства. Курс має на меті сприяти культурно-історичній самоідентифікації студентів.

 Воєнно-політична історія України

Метою викладання навчальної дисципліни “Воєнно-політична історія України” є засвоєння студентами знань з основних питань воєнно-політичної історії, формування професійних основ історика, який володіє знаннями з питань історії українського війська, основних військових битв, перемог та поразок. У курсі розкриваються основні напрямки військового будівництва в Україні з часів Київської Русі до сучасності. Воєнна історії України тісно пов’язана з політичної історією нашої держави.

Історична пам’ять і формування політичної нації в Україні

Існує кілька чинників, які вирішальним чином впливають на процеси етногенезу й націєтворення. Одним з головних серед них вважається колективна історична (соціальна, культурна, національна) пам'ять. Саме завдяки їй формується ідентичність. На сучасному етапі державотворення і формування української політичної нації мнемонічний дискурс набуває особливого значення, оскільки політикум з надмірною наполегливістю намагається використати сферу пам’яті шляхом застосування електоральних політичних технологій. За цих умов важливим глибоке розуміння природи історичної пам’яті, закономірностей її функціонування, сутності та спрямування комеморативної політики держави.

З’ясування алгоритму взаємодії таких компонентів як колективна, корпоративна й індивідуальна пам'ять, суспільної пам’яті і політики у цій сфері, яку проводить держава, пам’яттєвих та інших структур, що синтезуються у форматі національної та політичної самоідентифікації на різних етапах історичного минулого нашого народу, – становить смисловий стрижень цього спецкурсу.

Національна безпека України

У запропонованій навчальній дисципліні передбачається комплексне вивчення концептуальних основ національної безпеки України, її складових елементів, характеристика критеріїв формування важливих сфер життєдіяльності, основних об’єктів та суб’єктів забезпечення національної безпеки, стадій формування загроз та небезпек.

Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 року

У запропонованій студентам дисципліні розкривається безпекова система міжнародних відносин, система протистоянь і взаємовпливів, що була сформована лідерами «Великої трійки» внаслідок розгрому нацистської Німеччини та мілітаристської Японії. У ній буде розглянуто крах комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи та розпад СРСР. Передбачається простежити, як реалії холодної війни були замінені хиткою рівновагою постбіполярної планети з принципово новими викликами, відчутими загрозами та виразно конфліктним середовищем.

 Історія дипломатії

У запропонованій студентам дисципліні простежується історія дипломатії від Стародавнього світу до сучасності, а також паралельно висвітлюється дипломатія – її зміст, стиль, методи і прийоми.

 Теорія і методологія історії

Мета курсу — скласти у студентів уявлення про історію формування  і розвитку історичних знань, сучасний стан теоретичних підстав історіографії в її різних формах і напрямах. Завдання курсу — розглянути головні підходи до вивчення і розуміння минулого, як вони формувалися і поширювалися з найдавніших часів до наших днів; представити головні положення теоретичної частини історіографії — об’єкта, суб’єкта, методів, особливостей творення історичних знань, їх структури і соціальних функцій; визначити роль професійних історичних знань у суспільстві та їхнє співвідношення з іншими формами знань про минуле.

Українська історія в історичній науці УРСР середини 1950-х — середини 1980-х років.

Мета курсу — набуття студентами систематичних знань з основних проблем історії української історіографії післясталінського періоду. Перед студентами ставиться проблема розуміння взаємозв’язку між соціокультурними та політичними обставинами українського історіописання та концептуальним виміром наукової діяльності українських істориків, значення наукових установ та серійних й періодичних видань з історичних наук, історіографічної творчості українських істориків «першого» та «другого» плану, ролі політичного тиску та замовлення в історії української історіографії зазначеного періоду. Лекційний курс побудований за проблемним та історико-хронологічним принципами. На практичні заняття виносяться теми, що, як правило, лише в загальних аспектах висвітлені в лекціях або ж такі, що пропонуються для самостійного вивчення.

Завдання курсу — ознайомити студентів з основними етапами історії української радянської історіографії зазначеного часу; розглянути основні соціокультурні, політичні та інституційні чинники українського історіописання того часу; з ясувати основні наукові ідеї, концепції окремих українських істориків в ділянці історії України на тлі їхніх інтелектуальних біографій, інтелектуальної та соціальної історії української та світової історіографії; показати роль політичного примусу та ідеологічного контролю в діяльності українських радянських істориків.

Методика викладання у вищій школі

Предметом навчальної дисципліни є особливості методики викладання у вищій школі професійних дисциплін спеціальності «Історія та археологія», вивчення нових вимог до вищої освіти з точки зору економічних, соціальних, демографічних, екологічних факторів; ознайомлення з процесами, які відбуваються в європейському освітньому просторі, та з новітніми методами і формами навчання. Метою курсу є формування стійкої системи знань про теоретичні та практичні аспекти методики викладання у вищій школі, психологічні та педагогічні основи навчального процесу у ВНЗ, принципи і методи проведення лекційних, практичних, семінарських занять, особливостей наукової та виховної роботи тощо.

Українське суспільство ранньомодерної доби

Метою курсу є засвоєння студентами систематичних знань з основних питань історії України XVI – XVIII ст. Розглядаються вузлові проблеми історії українського суспільства ранньомодерної доби. До таких відносяться, перш за все, передумови, хід, напрямки відновлення та розвитку української державності та роль і місце в цьому різних соціальних  прошарків та груп. Ранньомодерний час багато в чому є підготовчим та перехідним до громадянського суспільства, яке в Україні тоді так і не витворилося. Але правові аспекти цього процесу, секуляризація життя та мислення, розкріпачення та розвиток особистості, розвиток самоуправління та елементів парламентаризму тощо знайшли прояв і в життя українського суспільства раннього нового часу. Іноземне втручання зрештою загальмувало та ліквідувало ці явища разом з українською державністю.

Українська закордонна історіографія

Навчальна дисципліна «Українська закордонна історіографія» розкриває основні закономірності та зміст процесу розвитку української закордонної науки в контексті світової історіографії: соціокультурне середовище її функціонування, основні складові наукового життя, історіографічні напрями/течії/школи, причинно-наслідкові зв’язки між науковими явищами тощо. Висвітлюється й аналізується становлення, розвиток та діяльність наукових установ, доробок окремих істориків.

Курс тісно пов’язаний з дисциплінами історіографічного плану (з української історіографії, особливо двадцятого століття, методології історії, історії України, всесвітньої історії, історії церкви тощо), і містить в собі як узагальнення теоретичних знань, отриманих студентами раніше, так і нову інформацію, значна частина якої є наслідком власних наукових досліджень автора.

Педагогічна практика

Метою педагогічної практики є надання можливості студенту-практиканту отримати практичні навички викладацької роботи у ВЗО. Завданнями практики є: практична реалізація знань з педагогіки та методики викладання історичних дисциплін; формування умінь роботи з студентським колективом, вироблення навичок проведення двох основних форм навчання у системі вищої освіти – лекційного та семінарського заняття; допомога у формуванні у студентів психологічної готовності до роботи у ВЗО; сприяння оволодінню студентами сучасними методами й формами педагогічної діяльності, інноваційними технологіями навчання; виховання у студентів потреби в безперервній самоосвіті.

Науково-дослідна практика

Метою науково-дослідної практики є набуття студентами-істориками досвіду самостійної науково-дослідної роботи та опрацювання методики її проведення, поглиблення теоретичних знань у обраній сфері, підбір фактичного матеріалу для написання магістерської (випускної) роботи, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел.