У стінах Острозької академії 26 вересня, презентував збірку своїх поезій український письменник, перекладач та держслужбовець Юрій Лисенко, відомий більшості за псевдонімом Юрко Позаяк, а також як учасник літературного угруповання «Пропала грамота».
Українці знають Юрка Позаяка як спічрайтера екс-президента Ющенка та автора «Думи про слоника», якою, утім, і обмежується уявлення про творчість «поета однієї книжки». Натомість, письменник свого часу став відкриттям посеред радянського літпростору, епатувавши публіку своїми алкохоку, чорнобильським буквариком, лімериками, баладами українсько-англійським суржиком, диптихом «Кохана» та іншими поезіями.
У 80-х роках Юрко Позаяк у складі літгрупи зухвало кинув виклик радянській та офіційній літературі. Сам письменник каже про це так:
«Тоді це була стилістична революція та велика дуля офіційній літературі, яка була вкрай цнотлива».
У своїй творчості він звертався до розмовної мови, жаргонізмів, що за часів СРСР сприймали як порушення всіх табу та встановлених у літературному світі принципів і правил. Та й та славнозвісна й нашуміла «Дума про слоника», за словами автора, була лише переспівом відомого на той час анекдота.
«Шедеври» Юрка Позаяка — це перевидання його попередньої книжки, куди увійшли вибрані твори автора, поділені за тематичними відділами. Відкриття збірки починає розділ, що відразу ж відносить до питань і проблем буття — «Екзистенційний відділ». Є й «Алкогольний відділ» — про мистецькі зустрічі в київських подвір’ях, де цілком могло відбуватися зародження (й, власне, народження) значної кількості нових «шедеврів» серед письменників.
Для Юрка Позаяка його вірші — це радше стилістичні вправи, аніж вибурхування на папір якихось накопичених емоційних станів. Та й сам письменник зазначав, що почав писати він псевдо-пародії: «Ти береш Рильського, і в стилі Рильського пишеш вірш —виходить пародія, дружній шарж».
Є в збірці такі вірші, які Позаяк недолюблює й сам. Але все ж автор радить почитати всі його творіння.
Модерував зустріч Олександр Ірванець, який знайомий із Позаяком з давніх років.
«Юрко — письменник дуже чутливий до стилю. Також Позаяк — це людина з колосальним почуттям гумору. Його творчість є значною мірою пародією, і пародією не на якийсь конкретний вірш, а на різні стилі української поезії»,
