Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Про мистецтво натюрморту та раціон князя Василя-Костянтина Острозького дізналися в Острозькій академії

24 лютого 2017

До Дня народження князя Василя-Костянтина Острозького викладачі НаУОА Микола Бендюк та Наталя Кушнірук прочитали студентам та гостям університету лекцію про меню легендарного князя та мистецтво натюрморту загалом.

Натюрморт (з фр. «натура мертва») виник у ХV-XVI ст. як частина історичної або жанрової композиції. Становлення цього жанру мистецтва припадає на час Реформації, тобто, поширення в Європі протестантизму, внаслідок чого зображення на біблійні та релігійні мотиви відійшли на другий план. Також у XVI столітті була поширена традиція створення портретів із зображенням черепа. Ранні натюрморти часто виконували утилітарну функцію, наприклад, як прикраси стулок шафи або для маскування стінної ніші. І хоча найбільшого поширення натюрморт набув серед голландських та фламандських живописців, виник він трохи південніше — на батьківщині Колізею та піци — Італії. Автором першого натюрморту був італійський художник Мікеланджело де Караваджо, котрий зобразив на своїй картині фрукти у спеціальному посуді та трохи прив’ялі квіти, очевидно, картина виникла спонтанно, без підготовки реквізиту.

З часом жанр натюрморту поширився в Європі, а найвищого свого розквіту зазнав у ХVII столітті. Наталя Кушнірук та Микола Бендюк, пояснюють це тим, що в ті часи серед знаті популярним було полювання, і, щоб похвалитися одне одному, дворяни прагнули певним чином зафіксувати здобич.

«Як міг дворянин того часу довести, що саме він уполював, скажімо, величезного гусака, чи іншу дичину? Фотоапаратів тоді ще не було, «Фейсбуку» та «Інстаграму» — тим паче, тож він запрошував найчастіше придворного художника й просив намалювати свою здобич,

розповідає Наталя Кушнірук.

Серед продуктів, які найчастіше зображували на натюрмортах, найбільш популярними були яблука, виноград, кошики із хлібом та сиром, келихи з вином і дичина. До незвичайних сюжетів належать ті світлини, на яких поруч із мертвими присутні живі натурники: кухар, який розрізає впольовану дичину, чи кіт, який тягне здобич.

Натюрморти ХVI ст. — еквівалент сьогоднішніх фото зі сніданками, які кожен з нас розміщує в соцмережах. Про те, яким був би сніданок князя Острозького, якби його вдалося зафіксувати, розповів слухачам Микола Бендюк. Отож, сніданок князя мав приблизно такий вигляд: запечена гуска, гриби з цибулею, рисова каша з шафраном, булка петльована та горох з вареним салом. Найулюбленішою стравою князя був лосось, запечений у горщику. Крім того, він дуже любив каплунів — кастрованих півнів, спеціально вирощених для того, аби потім їх з’їсти, щуку, яку зумисне розводили в межиріцькому ставку і навіть страусове м’ясо.

Князь Острозький був людиною настільки заможною, що міг собі дозволити споживати різні заморські делікатеси, які кораблями доставляли у Лодзь. Серед них були помаранчі, різноманітні спеції, зокрема, шафран, трояндові цукерки і канарське вино. До речі, відновивши приблизний склад горілки, яку виготовляв князь Острозький, учені віднайшли у ній канарський цукор. З-поміж напоїв, які полюбляв князь, — острозьке пиво, що вважали найкращим на Волині та грушевий квас, рецепт якого не змогли розгадати донині. Серед улюблених солодощів князя — бісквіти та вишні з цукром. Також у його раціоні були наявні солоні сливи, з яких робили соус, що подавали до м’яса. Сьогодні ученим вдалося відновити приблизний рецепт цього соусу, тож усі бажаючі могли скуштувати його з сиром та канапками після завершення лекції. Молочні продукти та соки були надані компанією «Щедрик» — спонсором заходу, завдяки якому слухачі змогли не лише пірнути в океан смаколиків ХVI ст., а й безпосередньо спробувати їх. «Їстівний» настрій дійства створювали також натюрморти, виконані сучасними художниками та розміщені на стінах художньої галереї.

Завдяки лекції студенти та гості нашого університету змогли глибше пізнати постать легендарного князя Василя-Костянтина Острозького, зануритися в епоху, в якій він жив та повторно відкрити для себе цю непересічну особистість. Адже, як зазначив ректор Національного університету «Острозька академії», професор Ігор Пасічник:

«Я переконаний, що в українській історії немає постаті, яка за своєю значущістю перевершила б князя Острозького. Він є величною особою не лише для України, а й для всієї Східної Європи. Тому таке свято, як День народження князя Василя-Костянтина Острозького, має бути запроваджене на державному рівні».

Зі свого боку, хочемо нагадати, що князь Острозький є фундатором нашої академії, і ми, її студенти, як ніхто інший, повинні пам’ятати про це.