Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Педагоги Рівненщини вчилися грамотно говорити про Голодомор

16 серпня 2017

Рівненські педагоги долучилися до роботи Літньої Школи з питань вивчення Голодомору «Verba Magistri», яка відбувалася наприкінці липня у Чорноморську. Понад 30 учителів, викладачів суспільних дисциплін, науковців та громадських активістів з усіх куточків України стали учасниками Літньої Школи Міжнародної методологічної лабораторії «Verba Magistri». Учасники знайомилися із передовими дослідженнями історії Голодомору в Україні, обговорювали вивчення цієї теми у шкільному курсі історії України, знайомилися з напрацюваннями світових науковців та пізнавали власні народні традиції.

Серед учасників Школи були викладачка кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія» — Вікторія Назарук та кандидат історичних наук, доцентка кафедри суспільно-гуманітарної освіти Рівненського обласного інституту післядипломної освіти Віталіна Данильчук.

Під час Школи учасники мали традиційні лекції від науковців-істориків, переглядали художній фільм «Гіркі жнива», обговорювали сучасні наукові дослідження, присвячені тематиці Голодомору, дискутували щодо різних підходів до вивчення цієї теми у загальноосвітній школі, які пропонуються авторами різних підручників, а також глибше знайомилися із власними народними традиціями.

Розпочалася Школа із настановчого слова її організаторки, доктора історичних наук, — Людмили Гриневич. Дослідниця займається детальним вивченням подій 1927-1933 років. Відтак, у вітальному слові пані Людмила наголосила на потребі уважного ставлення до усіх історичних подій, котрі передували Голодомору. Поетапний аналіз, вдумливі рефлексії з цього приводу можуть слугувати своєрідним застереженням від повторення подібного лиха у майбутньому.

Цікаво, що науковець пропонує вивчати історію не лише методом аналізу архівів, наукових праць, але й постійним зверненням до мистецтва, яке жваво реагує на всі соціальні виклики. У своїх лекціях пані Гриневич заохочувала «школярів» звертатися до аналізу картографічних джерел, образотворчого мистецтва, карикатур, літератури, зокрема.

Хвилю дискусій під час Школи викликав перегляд канадського фільму «Гіркі жнива». Презентована історична драма з мелодраматичними елементами — одна із небагатьох зарубіжних стрічок, які демонструють світові елементи української історії. Для західного глядача таке кіно буде привабливим із позиції ефектності кадру, гри світла та тіні. Хоча, на думку, учасників Школи, у стрічці є спірні моменти, зокрема, щодо використаних візуальних образів української культури, проте він по-сучасному емоційно презентує страшну українцеві драму.

Також «школярам» презентували сучасні історичні дослідження, присвячені україно-єврейським взаєминам. Це праці «Євреї та українці: тисячоліття співіснування» та "Бабин Яр: історія і пам"ять«. Головний мессидж цих книг — привернення уваги до людських прав та морально-етичних цінностей, історії геноцидів. У презентації взяли участь автори праць: науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. кураса НАН України — Владислав Гриневич, професор Центру єврейських студій Crow Family у Північно-Західному університеті США — Йоханнан Петровський-Штерн та рівненська дослідниця, професор кафедри української літератури РДГУ — Ірина Захарчук.

Найцікавішою подією Школи стало відтворення обряду «Обжинки» під керівництвом учителя, збирачки свідчень про Голодомор — Віри Аннусової. Учасники Школи плели вінець, водили хороводи, вшановували хліб, як це свого часу робили давні українці-хлібороби. По завершенню Школи учасники отримали сертифікати.