Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Острозькі науковці – учасники VI Міжнародної школи ісламознавства

10 липня 2017

Викладачі та студенти гуманітарного факультету: кандидат історичних наук, голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович, викладачка кафедри журналістики Вікторія Назарук та студентка релігієзнавства Олександра Шапка взяли участь у роботі VI Міжнародної школи ісламознавства, яка днями відбулася в Одесі.

У межах заходу понад 30 науковців із України та за кордону обговорювали актуальні питання сучасного ісламознавства, ділилися міркуваннями про роль релігійної традиції у житті сучасного соціуму, аналізували стереотипи, що виникають на основі недостатньої поінформованості громади про сутність ісламського віровчення, обмінювалися спостереженнями щодо включеності мусульман в суспільно-політичну дійсність України, країн близького зарубіжжя.

Наукові дискусії розпочалися із лекції українського сходознавця, автора першого повного перекладу Корану українською мовою з арабської, кандидата історичних наук Михайла Якубовича на тему «Суннітський Іслам між ашаризмом і салафізмом: проблеми внутрішньоісламського діалогу». Науковець у своєму виступі порушив дискусійні нині питання інтелектуальних традицій ісламу, специфіки релігійних практик, включеності вірян до суспільно-політичних та військових процесів, які сьогодні мають місце в Україні. Лекція супроводжувалася значною кількістю питань учасників. Зокрема, в аспектах, що стосуються проживання мусульман у світських країнах, комунікації з іншими релігійними спільнотами.

Під час Школи вчений також презентував учасникам свою нову книгу «Від Майдану до АТО: українські мусульмани в умовах військово-політичної кризи (2013-2016)». У монографії, що видана за сприяння Українського центру ісламознавчих досліджень, михайло Якубович досліджує участь українських мусульман в подіях Євромайдану, окупації Криму, неоголошеної війни на Сході України. У виданні є фрагменти інтерв«ю із захисниками країни, котрі демонструють високий рівень патріотизму та відданості державі.

Доповідь викладачки кафедри журналістики Вікторії Назарук була присвячена темі «Ісламські мотиви в сучасній художній українській літературі». Йдеться про тексти, котрі виходили друком наприкінці 20 — на початку 21 століття.

«Сучасні художні тексти, в яких бодай фрагментарно згадується ісламська культурна традиція умовно можна поділити на такі категорії:

  • історичні романи, дія яких розгортається довкола взаємовідносин України з різними мусульманськими державами, ключові персонажі таких текстів за походження переважно кримські татари, або ж етнічні українки, які волею долі опинилися серед іншої культури, де прийняли іслам;
  • тревелоги, в яких йдеться про досвіди знайомства персонажів з ісламом;
  • популярні романи для широкої аудиторії, де один із центральних персонажів є представником східного світу, або ж етнічним українцем, що обрав шлях Аллага»,
зазначила у доповіді Вікторія Назарук.

Нагадаємо, що минулого року Школа ісламознавства відбувалася саме в Острозькій академії. Науковці обговорювали значущі події світового масштабу, які впливають на ставлення до ісламу у середовищі представників інших віросповідань, торкалися проблем ісламофобії, міграційних процесів. Одним із ключових питань було налагодження міжрелігійного діалогу.

Ознайомитися із фрагментами презентованих доповідей можна на сайті «Іслам в Україні» http://islam.in.ua/ .