Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Науковці з шести країн обговорювали актуальні питання прикладних лінгвістичних досліджень в умовах міжкультурної комунікації

10 квітня 2017

І Міжнародна науково-практична конференція «Прикладні лінгвістичні дослідження в умовах міжкультурної комунікації» зібрала в Острозькій академії понад 160 учасників з України та 5 країн світу — провідних фахівців у галузі філології, мовознавства, психології, педагогіки. Науковці з 63 українських вишів, а також з Сполучених Штатів Америки, Франції, Польщі, Білорусії обговорили питання прикладних лінгвістичних досліджень в умовах міжкультурної комунікації, проблеми перекладу, актуальність мовознавчих розвідок, мовні середовища різних країн світу.

На пленарному засіданні конференції виступили науковці, що представляли Сполучені Штати Америки, Францію, Україну: дослідниця Karen Eicher; étudiante de Master 2 de l’Université Paris Diderot Solène Charpentier; кандидат філологічних наук, доцент ДВНЗ «Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Ткачівська Марія Романівна; кандидат філологічних наук, професор Харківського державного університету харчування Руденко Світлана Миколаївна; доктор наук, професор Національного університету «Острозька академія» Цолін Дмитро Васильович.

Теми доповідей цьогорічного пленарного засідання стосувалися морфології українських дієслів з префіксами, методики викладання фонетики французької мови, скатологізмів у німецькій лінгвокультурі, функціонального поля української глютонічної метафори, діахронічного аналізу граматичних форм і теорії генеративної граматики.

Конференція працювала у восьми спеціалізованих секціях, які зокрема охоплювали напрямки досліджень когнітивних аспектів міжкультурного спілкування, інноваційних методів формування іншомовної комунікативної культури, професійної іншомовної підготовки, літературознавства та міжкультурної комунікації, актуальних проблем сучасного перекладознавства, лексичної, фразеологічної та фреймової семантики тощо.

За результатами конференції видано два фахових збірники наукових праць учасників заходу.