Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії обговорили проблеми української мови та діалектології

07 червня 2017

У Національному університеті «Острозька академія» 5 червня відбулося засідання Круглого столу з питань української мови та діалектології, у якому взяв участь перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець.

Завідувач кафедри української мови і літератури, академік Іван Хом’як зачитав текст, що відображає мовлення, яке, на жаль, притаманне більшості мешканців України. Це суржик. Постало питання: чи є ця мова прийнятною? Чому ми не боремося з нею?

«Ми маємо мову одну із найдосконаліших і найдовершеніших у світі. Пригадайте, скільки було конкурсів мов, і завжди українська — в числі призерів. А я переконаний, що, якби держава мала ще більший статус довіри у світі, то це було б і перше місце»,

стверджує Іван Миколайович.

Одна з учасниць запитала, що ж тоді робити з діалектизмами, чи треба позбуватися їх у власному мовленні? Суржик не відповідає нормам сучасної літературної мови, як щодо діалекту? Ці, та інші питання було розглянуто упродовж засідання.

На Круглому столі висловлювалися думки щодо способів збереження діалектизмів. Анастасія Тимчук, студентка другого курсу літературної творчості, запропонувала створити блог на YouTube, де б публікували аудіо- та відеозаписи носіїв певної говірки, а також окремий канал, що містив би розповіді літніх людей про традиції та звичаї їхніх регіонів.

«Це безцінна культура. Треба докладати зусилля, аби зберегти наші говірки і передавати ці знання нащадкам»,

ділиться доцент кафедри української мови і літератури НаУОА Наталія Кирилкова.

Засідання завершилося показовим обрядом прикрашання короваю та частуванням усіх учасників Круглого столу.