Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Михайло Якубович презентував наукову доповідь в Інституті східної та південної Європи (Німеччина)

01 червня 2017

У травні цього року кандидат історичних наук, Голова Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія» Михайло Михайлович Якубович перебував у якості гостьового дослідника в Інституті східної та південної Європи («Leibniz-Institut für Ost- und Südosteuropaforschung»), що знаходиться в місті Регенсбург (Баварія, Німеччина). Тема наукового проекту, презентованого Михайлом Якубовичем («У пошуках нової ідентичності: кримські татари в час кризи»), стосувалася актуальних проблем у мусульманському середовищі України. Зокрема, 22 травня Михайло Якубович виступив із лекцією «Ісламські виміри кримської кризи», а 24 травня взяв участь у семінарі «Замовчувані конфлікти: випадок із Кримом», де також презентував наукову доповідь.

«У інституті працює наукова група, яка вивчає так звані „замовчувані конфлікти“ (silenced conficts) — тобто ті випадки анексії територій чи створення самопроголошених республік, які поступово зникають зі світових медіа. Тема Криму вже також відносять до цих конфліктів, адже попри те, що анексія не визнається світовим співтовариством, про реальні кроки на шляху поновлення територіальної цілісності України говориться дуже мало»,

розповідає Михайло Якубович.

За його словами, натомість заціквлення темою кримських татар зросло, і тому доповіді про релігійну складову кризового процесу викликали значний інтерес. «Я передусім зосереджувався на тому, як змінила окупація Криму кримськотатарський іслам, які реакції були в релігійних лідерів, інституцій, наскільки змінилася релігійна риторика і які подальші перспективи у кримськотатарських громад на материковій частині України».

За словами Михайла Якубовича, дослідження пов’язане із науково-дослідною темою проблем інтеграції мусульманських громад в українське суспільство в уомвах військово-політичної кризи, яку уже другий рік виконує Центр ісламознавчих досліджень. Уже подана до друку й монографія, присвячена ролі мусульмських громад (зокрема й кримськотатарських) у Революції Гідності, Антитерористичній операції на Сході країни та зусиллях у деокупації Криму.