Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Роман Закревський: «Я ніколи не бачив, аби на фотоапараті була кнопочка “Шедевр”»

26 квітня 2016

У мистецькій галереї Національного університету «Острозька академія» 25 квітня відбулося відкриття виставки чорно-білих фото «Ідентифікація.ua». Це — поєднання багаторічної праці Івана Марковича Гончара «Україна і українці» із роботами талановитого сучасного фотографа Романа Закревського.

Роман Закревський — відомий український фотограф. Народився у Чернігові, а фотографією почав займатися ще з 2005-го року. Свою майстерність та харизму він втілює у власних роботах, які є відображенням людської душі. За словами пана Романа, очі мають найбільшу здатність передавати емоції тієї чи іншої особистості. Він намагається зробити так, аби людина не грала на камеру, а просто була собою. На думку майстра, чорно-білий фон найбільше розкриває кожного з нас.

«Виставка у нас дещо незвична. Були виставки картин, фотографій, але не було ще виставки чорно-білих фото. Це — вперше. Тут використані фотографії досить цікавої інституції — це „Музей Івана Гончара“, який творився у період „відлиги“. У часи Незалежної України він став уже офіційно-визнаною інституцією. Іван Гончар — подвижник, людина, яка збирала артефакти української культури, намагалася зберегти те, що уже втрачалося. Ці фото показують нам реальну історію, а не ту, яку ми звикли бачити у підручниках»,

зазначає перший проректор з навчально-наукової роботи Петро Кралюк.

Виставка прибула до нас із НЦНК «Музей Івана Гончара». Координатором проекту є Оксана Ковбич.

«Ми раді бути у вас. Це виставка, яка покликана встановити зв’язок між поколіннями. Усі старі фотографії ми обирали з історико-етнографічних альбомів Івана Макаровича Гончара. Це 18 томів, які містять більше 8 тисяч фоторафій кінця XIX-початку XX ст. Всі фото складені у пари, складені інтуїтивно. Ми навмисно не підписували фотографій, аби скласти такий собі єдиний проект країни»,

розповідає Оксана Ковбич.

Захід проводився у дуже цікавому та незвичному форматі. Спочатку пролунали вітальні слова для гостей і від гостей, а потім присутні мали змогу запитати у пана Романа про цікаві речі із його професійного та творчого життя.

«Я щасливий бути тут. Відчувається зв’язок поколінь. Ця виставка про нас, про той час, у якому ми живемо чи колись хтось жив до нас. Можна відчути, що нічого не змінюється. Ми залишаємося людьми, живемо в Україні, можемо посміхатися, бути поряд і допомагати один одному робити світ кращим»,

каже фотограф Роман Закревський.

Сюрпризом було те, що після виставки організували лекцію, яку пан Роман охоче прочитав для студентів Острозької академії. Хоча варто зазначити, що це швидше за все були «теплі», домашні посиденьки, під час яких майстер ознайомив слухачів із глибоким та неосяжним світом фотографії. Корисну інформацію із зустрічі почерпнули і новачки, і професійні фотографи, які також завітали послухати лектора. В гостя запитали, чи залежить якість фотографії від фотоапарата. На це митець відповів: «Я ніколи не бачив, аби на фотоапараті була кнопочка „Шедевр“».

Такий проект єднає покоління. Дух минулого і нотки сучасного наскрізь пронизують цю ідею. Хоч нас розділяють час та відстань, ми все одно лишаємось українцями.