Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії відкрили третій в Україні Центр юдаїки

25 квітня 2016

Сьогодні в Україні три Центри юдаїки: по одному в Києві та у Львові, і ще один відкрили в Національному університеті «Острозька академія» 25 квітня.

У вітальному слові ректор університету Ігор Пасічник зазначає, що цілком закономірно, що саме в такому історичному місті як Острог, яке багате єврейським духом, відкривається Центр для єврейської спільноти.

«За час відновлення Острозької академії відбувалося безліч заходів і зустрічей. Але сьогоднішня подія історична і рівноцінна відродженню закладу. Тому що українська культура завжди була близькою з єврейською. Навіть моя бабуся колись переховувала в себе вдома євреїв, не дивлячись на заборони. А все через хороше виховання і високу моральність»,

зазначає Ігор Демидович.

Думку ректора поділяє і український громадський активіст, дисидент єврейського походження, діяч українського єврейського руху, член Української Гельсінської групи, член рад Європейської Ради єврейських общин, Європейського і Світового єврейських конгресів, голова Асоціації єврейських організацій України Йосиф Зісельс.

«Острог виділяється серед інших міст давньою історією. Тут була велика єврейська громада. Тому існує безліч матеріалів, які потребують дослідження. І саме це завдання стоїть перед Центром юдаїки в Острозькій академії, вона повинна надихатися тим, що єврейська історія розвивалася саме в цих місцях. Тим паче, є величезний потенціал — молодь, яка зібралася тут зі всієї України. Я думаю, що Центр в Острозі буде процвітати. Можливо буде тяжко, бо нічого не буває легко. Але ж історія повинна нас підживлювати. І не так важливо, що в Острозі майже не залишилося євреїв, оскільки ми знаємо безліч Центрів по всьому світі, де теж їх немає. Наприклад, в Японії. Бо для вивчення не потрібно євреїв, потрібні молоді люди, як ви, які хочуть дізнатися історію свого міста, і коли вони заглибляться в неї, то побачать, що єврейська спільнота була дуже близькою з українським народом»,

запевняє Йосиф Зісельс.

Як знак подяки та шани Ігор Пасічник нагородив пана Зісельса однією зі ста срібних медалей «Князь Василь-Костянтин Острозький» за активну громадянську позицію, вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України та підтримку Центру юдаїки Національного університету «Острозька академія».

«Коли мене нагородили орденом „Народний Герой України“, я був двісті десятим за порядком. Таких відзнак, які ми вручаємо сьогодні лише сто. Але я можу на пальцях порахувати людей, які мають їх. Це свідчить тільки про те, що ми нагороджуємо лиш особливих людей, які справді заслуговують на повагу. Саме таким є Йосиф Зісельс. Таких людей потрібно канонізувати при житті»,

розповідає пан ректор.

На відкриття Центру також завітали й інші почесні гості: професор кафедри славістики Єврейського університету в Єрусалимі, іноземний член Національної академії наук України, Словенської академії наук, Російської академії природничих наук Вольф Москович; академічний директор Міжнародного центру з вивчення мови та культури їдиш при Всесвітньому єврейському конгресі, автор понад 60 статей, доктор Мордехай Юшковський; президент Української асоціації юдаїки, кандидат історичних наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Віталій Черноіваненко; співачка, відома виконанням пісень мовою їдиш, лауреат Міжнародного фестивалю ім. Соломона Міхоелса Марина Якубович; піаніст, керівник оркестру єврейської музики «Klezmasters», автор мизуки до численних кінофільмів, арт-директор клубу «Шагал» Лев Сандюк; викладач Міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки Національного університету «Києво-Могилянська академія», аспірантка Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського Тетяна Батанова, генеральний директор компанії «Ескада-М» Дмитро Патіс та директор будівельної компанії «Вежа» Григорій Аршинов.

В Острозькій академії Центр юдаїки очолить лінгвіст, знавець давньоарамейської мови, автор першого в Україні підручника із арамейської мови для студентів, завідувач кафедри англійської філології в Острозькій академії, доцент, кандидат філологічних наук Дмитро Цолін.

«Мене завжди турбувало питання дещо однобокого бачення й тлумачення історії. Острог представлений як славетне місто в історії України, славу якого пов’язують із іменами князів Острозьких. Однак ніхто не згадує, що починаючи з XV століття, значну роль в економічному, громадському та культурному житті міста відігравали євреї, які у наступні століття (аж до кінця Другої світової війни) складали більшу частину населення Острога. Ці люди творили історію міста. Історія Острога — лише один (але показовий) приклад тлумачення історії України. На території нашої країни існувало чимало міст і невеликих містечок, економічне і громадське життя яких базувалося на створеній єврейським населенням економіці. Якою була б скарбниця князів Острозьких без сплачених євреями податків? А єврейська культура була складовою багатонаціональної палітри культури України. Але ця складова історії нашої країни не є популярною темою ні для шкільних підручників з історії, ні для більшості дослідників. Відповідно, з’явилося бажання цю картину трохи скорегувати, показати, що тут було дуже культурне, духовне, інтелектуальне, релігійне життя. У мене завжди була мрія про створення центру, де б вивчалася єврейська історія, а завдяки ректору Острозької академії, Ігорю Демидовичу Пасічнику, моя мрія здійснилася»,

ділиться враженнями Дмитро Цолін.

Також під час заходу ректор наголосив, що незабаром в Острозькій академії планують створювати сертифікатні та магістерські програми з юдаїки, тим самим знову повернути єврейську культуру до Острога.

Історична довідка:

Історія єврейської громади міста Острога, що налічує майже шість століть, є важливою частиною історії єврейської громади України, та особливо тієї її частини, що входила до складу Речі Посполитої. Острог вважався регіональним центром єврейських громад Волині, і делегація від нього представляла інтереси цього краю на великій раді, що називалася «Ваад (івр. ועד — „рада“) Чотирьох Земель», і діяла з початку XVI ст. до середини XVII ст. Ваад об’єднував 70 єврейських громад (кагалів), що мешкали на чотирьох історичних територіях Речі Посполитої — Великій Польщі, Малій Польщі, Червоній Русі та Волині. Відповідно центральними містами цих земель, що мали статус адміністративних центрів, були Познань (Велика Польща), Краків (Мала Польща), Львів (Червона Русь) та Острог (Волинь). Тож, для історії єврейської громади Речі Посполитої Острог був не лише одним із провінційних містечок (штетлів), а громадським, релігійним та культурно-освітнім центром, вплив якого виходив далеко за межі територій сучасної України та Польщі.

Чимало релігійних, культурних та громадських діячів єврейської громади XVI-XVII ст. — періоду її найвищого розквіту на теренах Речі Посполитої — були пов’язані з Острогом. Деякі з них були духовними вчителями (рабинами), суддями, вченими, письменниками. Щодо останніх, то книги острозьких авторів часто видавалися далеко за межами Волині — в Падуї (Італія), Кентербері (Англія), Базелі (Швейцарія), Любліні (Польща), Празі (Чехія) та інших містах Європи.