Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Спудеї Острозької презентували театральну постановку «Танець замерзлої мрії»

22 квітня 2016

У Культурно мистецькому центрі Острозької академії відбулася вистава «Танець замерзлої мрії» за мотивами Д. Патріка, Г. Андерсона, Н.Неждани, Г. Гандзілевської, В. Браткової.

«Танець замерзлої мрії» — це психодрама на основі історії дорослої пані, яка потрапила у психіатричну лікарню. Там вона починає розбиратися зі своїми внутрішніми трагедіями, які переслідують її ще з дитинства. Жінка згадує себе ще маленькою, своїх батьків та життєві страхи. Уявне повернення у минуле, врешті-решт, допомагає їй розібратися із власними переживаннями, зрозуміти, що кожен сам формує своє життя і може досягнути успіху.

Режисер постановки, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки Національного університету «Острозька академія», практикуючий психолог, гештальт-консультант, психодраматист Галина Гандзілевська розповідає:

«Психодрама — це в першу чергу груповий метод, хоча монодрама теж дуже часто використовується в психотерапевтичній практиці. На відміну від театру, в психодрамі розігрується реальне життя протагоніста (людини, яка має певний запит), де він саме є і сценарист, і режисер, і актор. У супроводі ведучого та за допомогою учасників групи він моделює своє життя та шукає відповіді на відкриті питання. Зазвичай, цей процес супроводжується катарсисом та інсайтом. На думку засновника цього психотерапевтичного методу Я. Морено, психодрама — найпопулярніша техніка обміну ролями для розвитку спонтанності й креативності. Слово „психодрама“ складається із слів „психіка“ та „драма“, що означає „дія психіки“. Г. Лейтц у своїй праці зауважує, що дія, як спосіб людської поведінки, древніша за мову. А тому основним засобом психодрами і є дія. Основою методу є рольова гра, тому психодраму прийнято вважати вершиною театру».

Театральна постановка проходила в рамках сертифікатної програми «Мистецтво самопрезентації». Загалом, її учасниками стали 17 людей. Таким чином вистава стала завершальним етапом для одержання сертифікату.

«Враження від самої сертифікатної програми можуть бути тільки позитивними. Адже на ній здобуваєш навички, які тобі поможуть викрутитись в моменти сором’язливості, страху і незручності. Ще один позитив — це творці і учасники цієї програми, які стали дуже близькими. Вистава — це грандіозне закріплення всього того, що ти навчився походу, а також це шанс позбутися своїх комплексів. Раджу всім»,

розповідає учасник сертифікатної програми «Мистецтво самопрезентації» Василь Онищук.

Для публіки вистава припала до душі, хоч жанр психодрами є дещо незвичним для острозьких глядачів.

«Насамперед варто зосередити увагу на акторах, які чудово справилися з поставленим завданням, адже абсолютно всі ввійшли в образ і своєю грою змусили співпереживати разом із ними. Декорації, костюми, вкраплення вокалу та фонової музики в гармонійному поєднанні передали побут та атмосферу справжнісінької божевільні. І, звичайно, повчальний кінець, без якого вистава не набула би такого колориту і значення. Подяка всім, хто брав участь і просто прийшов подивитися»,

ділиться враженнями глядачка Марина Шевчук.