До Національного університету «Острозька академія» завітав викладач Люблінського Католицького Університету Яна Павла ІІ Альберт Новацький в рамках європейської інтеграційно-освітньої програми «ERASMUS+». Альберт — корінний поляк, котрий досконало володіє українською мовою. У стінах академії пан Новацький уперше. Ми вирішили поцікавитися його враженнями від перебування у стінах нашої альма-матер та дізнатися його думку щодо євроінтеграційного майбутнього України.
Враження від академії чудові. Справді відчувається дух «старої Академії»,
Несподіванка у тому, що у маленькому місті така специфічно чудесна атмосфера, яка сприяє співпраці. Удома буває так, що інколи не працюю, бо втомлююсь; натомість, тут щоденно, повертаючись з роботи, сиджу до півночі і працюю. Мені тут добре. (посміхається — авт.) Українській мові я приділяю дуже багато часу, хоча і пов’язав з нею своє життя випадково. Після закінчення середньої школи точно не знав, що із собою робити. Подруга розповіла, що вивчає українську мову. Оскільки тоді вже доволі непогано володів російською, вирішив, що варто спробувати щось нове і вступив до Університету слов’янської філології. Після двох місяців навчання зрозумів, що вибір був вдалим, що це — моя любов. (посміхається — авт.) До досконалості мені ще багато бракує, та це мене не зупиняє. Соромно казати, та українську літературу знаю краще, ніж польську. (посміхається — авт.) Думаю, що Україна вже на шляху до Європи. Потрібно лише збагнути те, що Україні з Росією «не по дорозі». Та варто розрізняти росіян як людей (звичайних та адекватних; маю багато знайомих у цій країні) і російську політику без ототожнення. Остання не принесе користі ні вашій країні, ні іншим країнам пострадянського простору, адже за свою «допомогу» Росія завжди хоче щось взамін. Шлях до Європи, як на мене — подолання обмежень та розширення можливостей. До прикладу, Польща теж розвивається, адже ЄС дає фінанси на розвиток у різних галузях промисловості та науки. Упевнений, що Україна теж увійде до ЄС. Із досвіду можу сказати, що спочатку легко не буде; пам’ятаю, перших чотири роки були надзвичайно важкими для Польщі. Та з часом усе змінюється і покращується.
Упродовж тижня пан Альберт читав лекції студентам Острозької академії з історії української літератури, спілкувався з ними та ділився досвідом участі в обмінних програмах.
