Письменниця з Луганська Євгенія Сенік 13 вересня презентувала в Острозькій академії свій новий роман «Країна У або Казки чужим дітям».
На презентації книги авторка розповіла студентам про труднощі роботи над твором та особисту мотивацію його створення.
«Цей роман я написала в Німеччині, куди поїхала здобувати досвід, адже, коли я написала перший роман, то дехто з моїх знайомих сказав, що я не можу писати книжки, оскільки не маю життєвого досвіду. Я сприйняла це як виклик. І поїхала до Німеччини працювати в сім’ї. Книга „Країна У або Казки чужим дітям“ була уперше представлена на „Книжковому арсеналі“ в квітні цього року, хоча й написана шість років тому і вже частково перекладена німецькою мовою»,
У центрі сюжету — історія матері-одиначки, вихованки інтернату, котра, залишивши вдома маленького сина, їде на роботу до Німеччини, де змушена заробляти на життя, доглядаючи чужих дітей.
«Мені хотілося описати шлях заробітчан зсередини, описати психологічний стан людини, яка виїжджає, її емоції та труднощі, що підстерігають на чужій землі,
До таких труднощі Євгенія Сенік відносить мовний бар’єр, адже мігрант, який не знає мови, стає мішенню для приниження та експлуатації, позаяк не може себе захистити.
«Пишучи цей роман, я мала на меті стати голосом заробітчан, щоб від їхнього імені розповісти про все, що вони переживають. Адже мігранти зазвичай розповідають про рівень життя в чужій країні, замовчуючи при цьому власні переживання»,
Ще однією важливою проблемою, порушеною в романі, є так зване «соціальне сирітство» — явище, за якого діти зростають сиротами, в той час як їхні батьки заробляють на життя в іншій країні, читаючи казки чужим дітям. Книга присвячена «дітям, яким ніхто не читав казок» — вихованцям інтернату, в якому працювала письменниця. Головна героїня розповідає німецькій дівчинці казки про чудову Країну У, куди «неможливо підробити візу чи нелегально перетнути її кордон» і де «не розмовляють, а співають без слів — лише мелодіями». За словами самої письменниці, створюючи Країну У, вона вдалася до жанру утопії, хоча вже в самій назві очевидна паралель із нашою державою.
У контексті актуальних проблем не змогли оминути й теперішню ситуацію на Донбасі. Авторка — уродженка Луганська, говорить про війну з болем і зізнається, що планує написати роман на таку тематику.
