Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

«Наукове дослідження в інформаційні сфері: методологія, теорія, практика» − семінар про актуальне

14 квітня 2016

У Національному університеті «Острозька академія» 12 квітня провели науково-методичний семінар ім. Лариси Квасюк на тему «Наукове дослідження в інформаційні сфері: методологія, теорія, практика». На заході відбулася апробація наукових робіт студентів, аспірантів і пошукувачів кафедри документознавства та інформаційної діяльності.

Модератором зустрічі була доцент, кандидат філологічних наук Юлія Маслова. Також подія відбулася за ініціативи кандидата історичних наук Ганни Охріменко та кандидата соціологічних наук Оксани Прасюк.

«Наш семінар є заходом, який реалізується у формі періодичних зібрань студентів, викладачів і покликаний сприяти формуванню активної дослідницької позиції молодих учених, розширенню їхнього наукового світогляду шляхом обговорення актуальних проблем теорії та практики в інформаційні сфері, а також проблеми вибору методології»,

зазначає у вітальному слові доцент, кандидат філологічних наук Юлія Маслова.

Під час заходу було розглянуто багато важливих та актуальних питань, що стосуються наукової діяльності. Студенти дізналися, як правильно застосовувати певні наукові методи.

«Нагадую, що важливою характеристикою наукового методу, його невід’ємною частиною для будь-якої науки, є вимога об’єктивності, що виключає суб’єктивне тлумачення результатів. У дослідженнях не повинні прийматися на віру будь-які твердження, навіть, якщо вони виходять від авторитетних учених. Для забезпечення незалежної перевірки проводиться документування спостережень, забезпечується доступність для інших учених всіх вихідних даних, відповідних методик і результатів досліджень. Це дозволяє критично оцінити ступінь адекватності експериментів і результатів по відношенню до перевіреної теорії»,

говорить Юлія Петрівна.

Упродовж семінару доповідачі поділилися своїми напрацюваннями. Вони детально презентували один із методів і розповіли, як реалізовувати його на практиці.

«Подія є важливою для студентів, які пишуть свої наукові праці, адже це дає змогу чіткіше зрозуміти структуру наукових робіт, обговорити проблематику та об’єктивно оцінити свої наукові досягнення»,

розповідає студдекан факультету політико-інформаційного менеджменту Катерина Ольшевська.

Учасниками семінару стали студенти спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність». На заході було представлено багато цікавих та змістовних доповідей, зокрема: «SWOT-аналіз, як науковий метод» (Катерина Ольшевська, 4 курс, документознавство та інформаційна діяльність), «Контент-аналіз, як науковий метод» (Анастасія Мантач, 5 курс, документознавство та інформаційна діяльність), «Метод фреймового аналізу» (Тетяна Свінтозельська, 5 курс, документознавство та інформаційна діяльність), «Дельфійський метод» (Душко Христина, 4 курс, документознавство та інформаційна діяльність), «Особливості презентацій Pecha-Kucha» (Гудкова Оксана, 4 курс, документознавство та інформаційна діяльність) та інші.

«Почула багато нових методів, які можна використати у своїй науковій роботі. Особливо, сподобалася доповідь про презентацію Pecha-Kucha»,

ділиться враженнями студентка спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» Вікторія Підвальна.

Також під час семінару відбулося обговорення навчального посібника «Статистичні методи для лінгвістів», автором якого є В.І. Перебийніс. Студенти у вигляді дискусії поміркували над питаннями та проблемами, які порушувалися у книзі.