Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії знову гості з Туреччини

13 листопада 2016

Острозька академія здавна вважається духовним та освітнім осередком української культури. Не даремно Іван Франко визначив у своїй праці «Характеристика руської літератури ХVІ — ХVІІІ ст.» саме таку послідовність культурних центрів України доби першого національно-культурного відродження: «Острог, Львів і Вільно були по черзі головними осередками духовного і цивілізаційного життя Русі, головними центрами руської літератури в тім часі». Сьогодні ж Острозька академія, нащадок першої слов’яно-греко-латинської школи, продовжує традиції попередниці та розкриває нові грані розвитку духовної, освітньої та національної культури України та її місця у світовому контексті.

Обговорити духовні та інтелектуальні проблеми до Острозької академії 11 листопада завітали відомі богослови, викладачі філософії, релігієзнавства та соціології з Туреччини.

Центральною темою дискусії стали філософські погляди Григорія Сковороди та Саіда Нурсі, а також паралелі та адаптація їх ідей до життя та морального виховання поколінь.

«Це наш спільний семінар, присвячений спадщині турецького мислителя Саіда Нурсі і українського філософа Григорія Сковороди. У межах цього заходу проводяться паралелі між становищем людини в сучасному світі в осмисленні українського і турецького філософів, зокрема йдеться про духовні виміри людини, її саморозуміння в теперішніх умовах»,

розповідає доцент кафедри релігієзнавства і теології Михайло Якубович.

«Між Україною й Туреччиною є спільні культурні та історичні зв’язки, і саме ця конференція спрямована на те, щоб згадати історію, покращити і відновити наші відносини. Це потужна наукова подія. Проведення цієї духовно-освітньої конференції — це взаємовплив та взаємозбагачення двох цивілізацій — українців і турків. Вони мають у своїй історії видатних мислителів та моральних авторитетів, які прославились далеко за межами рідних країн. В Україні таким духовним лідером є Григорій Сковорода, в Туреччині — Саід Нурсі. Саме дослідження багатства філософської думки дає можливість краще зрозуміти внутрішній духовний світ двох народів»,

зазначив Мухаммед Мамутов, імам м. Запоріжжя, замісник муфтія ДУМУ «Умма».

«Спільне в українського та турецького мислителів є божественна основа їх моральних переконань, тобто, як для Сковороди істиною є Бог, так і для Нурсі — Аллах. Українці не знають своїх філософів, відомий лише Григорій Сковорода. А, наприклад, Мелетія Смотрицького можуть знати лише в Острозькій академії, бо він має безпосереднє відношення до нашого вишу. Я вважаю, що потрібно запроваджувати викладання філософії у школах, вивчати історію становлення науки в Україні, привчати дітей до освоєння навколишнього світу»,

розмірковує студент спеціальності «Релігієзнавство» Олександр Цока.

Нагадаємо, в Острозькій академії діє Центр ісламознавчих досліджень. Очолює його Михайло Якубович, кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства і теології. Основною метою діяльності Центру є дослідження ісламської спадщини західної України, а також визначення ісламських інтелектуальних традицій на українських землях, що входили до складу Кримського ханства, включно з дослідженням відповідних арабомовних і османомовних рукописів.

За словами Михайла Якубовича, Туреччина активно просуває свою науку і культуру закордоном, і турецька гуманітаристика стоїть вище української. Кількість індексованих гуманітарних журналів в наукометричних базах Туреччини сягає десятків, в Україні ж їх — одиниці. Співпраця турецьких дослідників із західними вченими та університетами потужна. Тому Україна завдяки такому обміну зможе краще інтегруватися у світовий освітній і духовний простір. Це дасть можливість налагодити культурну та освітню міжнаціональну інтеграцію двох цивілізацій.