Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Майстер-класи на підтримку журналістської освіти в Острозі

06 березня 2016

Фестиваль журналістських майстер-класів відбувся п’ятого березня в Острозькій академії. До університету завітали представники громадської організації «Центр підтримки журналістів» із проектом «Підтримка журналістської освіти в Україні».

Агресія в інформаційному середовищі, журналістська етика в цифрову епоху, протидія інформаційним війнам, поняття про інформаційні операції та системний аналіз у журналістиці — такий перелік питань обговорювався під час заходу.

Студенти мали нагоду поспілкуватися із журналістами-практиками, науковцями, медіаекспертами та письменниками.

Так, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, завідувач кафедри журналістики Національного університету «Одеська юридична академія» — Тетяна Кузнєцова порушила важливу проблему про «hate speech» (мову ненависті), якою зловживають сучасні українські мас-медіа. На думку дослідниці, нинішнє суспільство надмірно звикле до агресії. Через популяризацію у ЗМІ негативу ми втомилися співчувати, переживаємо кризу цінностей, стаємо агресивними у прийнятті важливих рішень.

Журналіст, член Комісії з журналістської етики, науковий співробітник Острозької академії — Сергій Штурхецький звернув увагу на необхідність дотримання принципів журналістської етики, які можуть допомогти не лише коректно подати інформацію аудиторії, а навіть зберегти життя журналістові.

Медіаексперт, PR-фахівець — Сергій Ющишин навів яскраві приклади застосування технологій інформаційного протистояння в українських ЗМІ та запропонував можливі варіанти протидії тиску на аудиторію.

Журналіст, доцент кафедри журналістики Ужгородського Національного університету — Володимир Тарасюк звернув увагу на необхідність аналізу специфіки сприйняття інформації, що базується на індивідуальних досвідах. Саме ґрунтовне вивчення маніпуляторами цих досвідів дозволяє чітко та тривало впливати на світогляд аудиторії.

Письменник та науковець, шеф-редактор часопису «Універсум» — Олег Романчук у своєму виступі зазначив, що надмір інформації стає причиною розбалансування людини, невизначеності дій та думок. Це й спричинює високий рівень піддатливості інформаційним атакам.

Учасники фестивалю майстер-класів зійшлися на думці, що уникнути маніпуляцій з боку мас-медіа стовідсотково не є можливим. Проте розвиток критичного мислення, постійна увага до деталей, високий рівень грамотності сприятиме зменшенню негативних тенденцій.

Загалом організатори проекту планують провести 20 подібних семінарів у різних регіонах країни, аби підвищити рівень медійної грамотності аудиторії.