Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

75 років із часу трагедії в Бабиному Яру – знаємо і пам'ятаємо

03 жовтня 2016

У Національному університеті «Острозька Академія» 30 вересня відбулася відкрита лекція з нагоди 75 роковин трагедії в Бабиному Яру. До пам’ятного заходу долучились студенти різних спеціальностей, зокрема міжнародних відносин та історії.

Історично склалося, що Бабин Яр і в Україні, й у світі означає більше, ніж просто географічна назва. Це одна із трагічних адрес масових розстрілів часів Другої світової війни, яка стала символом людського горя. Варто зазначити, що в 1941-1943 роках у Бабиному Яру було розстріляно 621 патріота нашої держави, серед яких і відома українська поетеса Олена Теліга. Важко визначити загальну кількість загиблих. Як відомо, ця цифра сягає від 70 до 150 тисяч осіб.

Захід присвячений роковинам трагедії в Бабиному Яру розпочав кандидат історичних наук, доцент кафедри історії ім. М. П. Ковальського, Андрій Смирнов, розповівши трагічні події 1941-1943 років та їх значення в історії України:

«За часів суверенної України склалася певна традиція вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, яка фактично не існувала в часи радянського режиму. Важко було уявити собі правдиву картину злочинів проти євреїв, українців і представників інших народів та етнічних груп. Ситуація страху та вимушеного забуття стала наслідком політики радянської влади, яка забороняла виокремлювати загиблих за етнічними, національними, релігійними ознаками. Таким чином, спотворювалася пам’ять про жахливу кількість вбитих на теренах України»,

розповів Андрій Смирнов.

Під час лекції була представлена історична інфографіка, яка висвітлювала знакові дати подій трагічного періоду та їх суть, а також особливості та чисельність жертв Бабиного Яру.

Також відбувся перегляд документально-історичного фільму, присвяченого болісним подіям цього періоду, який містив різні коментарі та зображення масових страт. Обговорили й проблему голокосту євреїв, зокрема в Рівненській області.

На завершення в аудиторії виникла активна дискусія щодо увіковічення пам’яті про жахливу трагедію та її глобальне значення на сьогодні.