Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Коли залунала класична музика…

03 червня 2016

Відомий французький музикознавець Ромен Роллан писав: «Музика, подібна дощу, крапля за краплею просочується в серце і оживляє його». Вона — це область почуттів і настроїв; це — в звуках виражене життя душі і єдина безгрішна чуттєва насолода.

Доторкнутися до прекрасного та віднайти апогей людського і духовного часто допомагає класична музика, яка пройшла випробування часом і є визнаним каноном зразкового твору у музичному мистецтві. І ось острожанам, студентам та гостям міста трапилася нагода поринути у атмосферу вічного і прекрасного і побувати на концерті відомої скрипальки.

У рамках другого туру фестивалю «Острог Ренесанс» в Острозькій академії відбувся концерт Богдани Півненко, заслуженої артистки України, лауреатки міжнародних конкурсів та національної програми «Нові імена України», солістки Національного ансамблю солістів «Київська камерата».

На концерті прозвучали твори відомих українських і світових композиторів: М. Скорика, В. Сильвестрова, Є. Станковича та інших.

«Ці твори нагадують мені дитинство. Кожен свій концерт я починаю одним з таких творів, про який говорять, що це „духовний гімн України“. Вперше так сказав мій тато (Іван Марчук — відомий український художник). Це „Мелодія“ М. Скорика»,

розповідає Богдана Півненко.

Для кожного класична музика своя: когось ваблять неперевершені «Пори року» Антоніо Вівальді, хтось закоханий у «Карпатську рапсодію» Мирослава Скорика, спільне одне: така музика — вічна. Вона прекрасна і гармонійна, її головною особливістю є поєднання глибини переданих переживань з різноманітністю музичних прийомів. Вона супроводжує нас протягом століть. Її загадкова сила полягає в тому, що, слухаючи її сьогодні, ми відчуваємо ті ж почуття, що і перші слухачі.

Присутні також мали змогу насолодитися грою юних талантів — Ганни та Софії Кисляк і Олександри Хмари, яка виконала із Богданою Півненко одну з композицій.

«Дуже важливо, щоб діти грали разом зі своїм викладачем, бо тоді вони швидко професійно ростуть і в них з’являється мотивація займатися цією нелегкою справою — грати на скрипці»,

пояснює заслужена артистка.

До слова, Ганна та Софія — скрипальки-переселенки з Донбасу, лауреати міжнародних конкурсів.

Акомпонувала скрипалькам увесь концерт відомий концертмейстер Анна Хмара.

«Все було прекрасно! Чудова публіка, чудовий зал, легендарне місце, тому не могло бути й інакше!»,

говорить Богдана Півненко.

Зал захоплено слухав виконання творів, про що красномовно свідчили гучні оплески і вигуки «Браво» опісля кожної пісні.

«Я чула про те, що Богдану Півненко давно назвали „українським Паганіні в спідниці“, проте зрозуміла це тільки після того, як почула її гру. Ця музика заворожує. На сцені пані Богдані вдається поєднати пристрасність, емоційність та інтелектуальність одночасно. Особливість Богдани Півненко в тому, що вона повністю віддається музиці, не вигадуючи певний образ чи фальшиві емоції. Закривши очі, ти відчуваєш кожну ноту мелодії, кожен рух скрипальки по інструменту. Вона потужна, часом навіть шалена, вона проживає кожну композицію. І це дає зрозуміти, що Богдана — справжня, в ній немає награного артистизму, вульгарності. Вона натуральна на сцені і в житті. Скрипалька Богдана Півненко — це сила в оболонці жіночності та краси, яка дарує нам свій талант»,

ділиться враженнями студентка 1 курсу спеціальності «Культурологія» Аліна Пономаренко.