Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Микола Зайцев: «Сучасні університети мають формувати людей, які здатні творити»

02 червня 2016

1 червня 2016 року відбулася чергова зустріч в рамках дискусійної платформи «Місія сучасного університету», яка проводиться в НУ «Острозька академія» з нагоди 440-річчя. Цього разу лекцію провів доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри культурології та філософії НаУОА Микола Зайцев. Тема лекції звучала як «Університет в системі „суспільство-освіта“».

Микола Зайцев наголосив на тому, що актуальна ситуація в суспільстві продукує низку соціокультурних проблем та викликів, що вимагають докладання значних зусиль для їх вирішення. Однак це не слід сприймати як якусь загрозу чи ваду нашого часу. На переконання лектора, історія людства доводить, що поставити крапку в будь-якій соціокультурній проблемі годі сподіватися, бо вона відразу перетворюється на «три крапки». Тож ми стоїмо перед викликами сучасності і найпершим, що опиняється перед ними, є освіта. Саме освіта (зокрема, університет) має шукати відповіді на ці виклики. Це зумовлено двома обставинами: по-перше, освіта формулює регулятиви соціокультурного поступу; по-друге, вона формує суб’єктів соціокультурного розвитку.

Одне із питань, над яким розмірковував Микола Зайцев, стосується того, чи має людство дієву систему освіти? Для цього він звернувся до історії, окресливши основні моделі розвитку університетів. Запропонув визначити такі моделі: університет як «корпорація», університет як «церква розуму»; університет як «соціальна інженерія»; університет як «політична партія». Сучасність, у свою чергу, продукує нові моделі університету.

«В ХХ столітті університет принципово змінився, а тому й змінилися його відносини із суспільством. Раніше університет пропонував способи буття. А в минулому столітті ми можемо спостерігати ерозію університетської культури. Особливо це відчувається після Другої світової війни. Зокрема, все більше утверджується технократична мова університету і він все більше стає інструментом соціальної політики... Часто кажуть про те, що ми відстаємо в розвитку університетської освіти від Європи. Але якщо брати до уваги інституційні основи університету, то ми маємо схожі проблеми. Вони глобальні і стосуються усіх університетів в світі»,

твердить Микола Зайцев.

Тож, на думку лектора, сьогодні здійснюється пошук нової моделі університету. Для прикладу, це може бути інституція громадської самореалізації. Йдеться про служіння інтересам громадянського суспільства.

Ще одним аспектом, який розглянув Микола Зайцев, було те, як зміни в суспільстві впливають на зміни в університеті. Раніше, зауважив він, в культурі була орієнтація на визначене, себто закладалася переспектива визначеної інтерпретації. Таким «визначеним» в культурі виступає минуле, традиція. Освіта загалом і університети зокрема на це, власне, й орієнтувалися. Тепер же ситуація кардинально змінилася, бо ми маємо орієнтацію на невизначене. Відбувається зміна всієї орієнтації культури. Має місце невизначеність самої ситуації взагалі. Навіть країни, які вважаються розвинутими, не можуть чітко передбачити, що буде в майбутньому. А тому й сучасна освіта має орієнтуватися на невизначеність.

«Університети мають формувати людей, які можуть здійснюватися буттям в ситуації невизначеності. Це люди, які здатні творити. Вони, перш за все, творять себе. Зрештою, саме це лежить в основі гасла „Навчання протягом всього життя“»,

переконує Микола Зайцев.

Найбільшою проблемою для сучасної України Микола Зайцев вважає проблему вибору соціокультурної ролі, яку ми хочемо відігравати в глобальному світі. Україна має усвідомити необхідність стати самостійним актором своєї історичної долі, а не «етнографічним матеріалом» побудови якогось чужого цивілізаційного проекту. Тож і місією університету має стати не функціоналізм (виховання спеціалістів якоїсь конкретної галузі) і не фундаменталізм (трансляція широкого спектру основних знань), а саме сприяння здійсненню соціокультурного вибору.

Лекція Миколи Зайцева завершує цикл зустрічей в рамках дискусійної платформи «Місія сучасного університету» в цьому навчальному році. Тож координатор проекту Дмитро Шевчук зробив підсумки того, що вдалося зробити протягом цієї сесії, а також які перспективи він бачить в подальшій організації роботи дискусійної платформи.

«Протягом цієї сесії дискусій, лекцій, семінарів та презентацій ми провели дванадцять зустрічей в рамках дискусійної платформи, яка присвячена 440-річчю Острозької академії. На мій погляд, знаково, що обговорення становища та місії сучасного університету відбувається в стінах першого університету в Україні. Вважаю, що нам вдалося звернути увагу на надзвичайно важливі і актуальні проблеми, які стосуються вищої освіти. Я надзвичайно вдячний усім експертам, які взяли участь в роботі нашої дискусійної платформи. Разом з тим, зустрічі, які ми організували, та теми, які ми обговорили відкрили цілу низку нових питань, які спробуємо підняти і обговорити, починаючи з нового навчального року»,

зазначив Дмитро Шевчук.