Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозькій академії презентували «Реанімаційний пакет реформ»

26 березня 2015

У Національному університеті «Острозька академія» відбулося експертне обговорення «Дорогою реформ: Як стоденна діяльність Уряду вплине на життя у регіонах» за участі представників громадської ініціативи «Реанімаційний Пакет Реформ», місцевої влади, студентства та викладачів. Тема обговорення викликала ажіотаж серед аудиторії, тези спікерів переростали в дискусії та підіймали найгостріші питання.

«Не потрібно чекати випускників Гарвардського університету, аби вони приїхали провести реформи в Україні. У нас реформи повинні робити українці. Наші студенти стажуються у провідних світових університетах, але закінчують Національний університет „Острозька академія“ і ні чим не відрізняються від закордонних фахівців. Тому, чи є сенс залучати когось із закордону, якщо в нас є свої освічені спеціалісти? Потрібно лише організувати систему, за якою вони працюватимуть»,

 зауважив ректор університету Ігор Пасічник

Складні політичні та економічні умови, а також військова агресія Росії на Сході України зумовлює потребу проведення складних реформ. Уряд взяв на себе політичну відповідальність за стан справ у країні. Нещодавно минуло 100 днів роботи Кабміну. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк оприлюднив звіти про виконання планів, а міністерства надали перелік своїх досягнень на офіційних сайтах. Проте, Експерти Реанімаційного Пакету Реформ проводять постійний моніторинг змін та готові представити свої результати щодо ухвалення та імплементації невідкладних для країни реформ.

На їхню думку, потрібно впровадити реформи у всіх галузях — економіці, медицині, освіті, енергетиці та екології тощо. Також необхідно внести зміни до антикорупційного, виборчого, податкового та пенсійного законодавства. А ще — провести децентралізацію влади, реформи органів правопорядку та суддівської системи.

«Своєрідним ключем до реформ є реформування самого Уряду та міністерств. Суть реформи державної служби можна вмістити в наступному гаслі: „Не хочемо чиновника-кума міністра, а хочемо спеціаліста“. Завдання реформи полягає в тому, щоб всі призначення на посади державної служби відбувалися виключно на підставі конкурсного відбору, основний критерій якого професійність особи, а не чиясь протекція і саме тому зміни підуть на краще шаленими темпами»,

 зазначив Микола Виговський, менеджер групи РПР з адміністративної реформи.

На думку менеджера групи РПР з реформи правоохоронних органів Марини Цапок, уже давно потребують докорінних реформ правоохоронні органи.

«Події Революції Гідності зробили проблеми правоохоронних органів очевидними для кожного жителя України. Тому за роботу над відновленням довіри населення до міліції та системи кримінальної юстиції загалом взялися експерти — правозахисники, науковці, активісти. Уже є перші успіхи — прийнято новий закон про прокуратуру, у Верхоній Раді зареєстровано реформаторський закон про поліцію і поліцейську діяльність, а також Державне бюро розслідувань, яке займатиметься розслідуванням особливо тяжких злочинів та катувань. На черзі — велика реформа системи кримінальних правопорушень, яка забезпечить гуманні заходи та можливість реабілітації для винних у незначних злочинах і невідворотне покарання для небезпечних злочинців»,

 розповіла пані Марина.

Про розробку механізмів для перезавантаження системи управління в освіті розповіла експерт групи РПР з реформування сфери освіти Світлана Благодєтєлєва-Вовк:

«До здобутків в освітній галузі можна віднести: створення нової інституційної бази — прийняття Закону України «Про вищу освіту»; лобіювання пріоритетності реформування освіти та науки на державному рівні — включення реформи освіти та науки під номером тринадцять до п’ятнадцяти першочергових; оперативне реагування і вирішення проблем студентів та, загалом, функціонування навчальних закладів із зони АТО; широке залучення громадськості до обговорення проблем стану та розвитку науково-освітнього простору. Утім поза увагою представників влади наразі є: оновлення та очищення системи управління наукою та освітою; переформатування механізму фінансування, розв’язання конфліктів та захист прав науковців і освітян; боротьба з корупцією, що до цього часу носить декларативний характер»,

 прокоментувала пані Світлана.

Комунікаційний менеджер РПР Андрій Андрушків закцентував свою увагу на проблемах взаємодії між Адміністрацією Президента, Кабінетом Міністрів, Верховною Радою та громадянським суспільтвом. За його словами, цю взаємодію можна охарактеризувати байкою про Лебедя, Щуку і Рака і наганячем на возі відповідно.

«Ми готові вести „віз реформ“, навіть, якщо він важко йде. Ми готові зійти з воза, аби його поштовхати. Ми громадянське суспільство, готові робити все, щоб запустити реформи. Але без ефективної співпраці зі всіма гілками влади у нас нічого не вийде. Наразі найзакритішим залишається Уряд, який мав би стати рушієм позитивних змін. Утім громадськість повинна лише посилювати свій голос і нагучніше він має лунати саме в регіонах»,

 закликав Андрій Андрушків.

Під час дискусії старший викладач кафедри журналістики Олексій Костюченко запронував співпрацю між університетом та РПР щодо створення в Острозькій академії і місті Острозі потужного науково-прикладного центру — території випереджаючого інноваційного розвитку (ТВІР), навколо якого згуртуються молоді талановиті люди. Це буде своєрідною українською Кремнієвою долиною в Україні. Світлана Благодєтєлєва-Вовк пообіцяла, що ініціативу Острозької академії обов’язково внесе у пакет реформ, пов’язаних зі сферою освіти і науки.