Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

В Острозі відкрилася виставка Ірини Погоржельської «При дворі князів Острозьких»

25 лютого 2015

У мистецькій галереї Національного університету «Острозька академія» 25 лютого з нагоди дня народження князя Василя-Костянтина Острозького відбулося відкриття виставки реконструкцій українських костюмів XVІ-ХVІІ століття «При дворі князів Острозьких».

«Ми хотіли показати, як виглядала родина в ХVІІ столітті. Дитячі костюми були подібні до костюмів дорослих, ціла культура одягу поєднувалася з використанням різних традицій поєднання кольорів і тканин. Дитячі костюми повторювали костюми дорослих, коли дитині вже було більше 5 років, а до п’яти років і дівчаток, і хлопчиків одягали однаково. Це був такий собі жіночоподібний одяг. На голову маленьким дітям одягали спеціальні шапочки, зроблені з валиків тканини, щоб, падаючи, дитинка не вдарилася. Після п’яти років дівчинку від хлопчика вже можна було відрізнити за одягом. Їм одягали речі переважно яскравих кольорів, дружини зазвичай самі шили сорочки для дітей і чоловіка. Дуже часто згадується, що жінки займалися рукоділлям і в шляхетських сім’ях. Зокрема, багато відомостей є про гаптовані шовком хустки, які дружини робили для своїх чоловіків. Історія свідчить, що рукоділля передавалося в родині з покоління в покоління, і до сьогодні Україна є одним із найбільших центрів гаптування»,

розповіла автор реконструйованого одягу Ірина Погоржельська.

Для того, щоб відтворити одяг, який носили на території України кількасот років тому, майстрині довелося чимало часу присвятити вивченню історичних джерел. Переважно це були різні старовинні книжки, інвентар, портретний живопис, археологічні дослідження, музейні фонди. Основним джерелом став датований 1616 роком детальний опис речей, які належали князям Острозьким та перебували в Дубенському замку. Ірина Погоржельська зазначила, що в книзі є описи таких цікавих і дивних речей, що дехто досі не може зрозуміти, що то був за одяг і як він виглядав.

За освітою Ірина Погоржельська — аудитор, але звільнилася з роботи, щоб присвятити себе відтворенню старовинного одягу.

«По суті, це справа всієї моєї родини. Моя прабабця із прадідом познайомилися на кравецьких курсах. Тому це захоплення вивченням шиття у мене, мабуть, від них. Реконструкція однієї речі може тривати дуже довго, переважно все залежить від того, як швидко вдається знайти тканини. Віднайти правильні тканини, з яких все це можна було б пошити, дуже важко. Зараз мало тканин, які відповідають технічним параметрам XVІ-ХVІІ століття»,

розповідає пані Ірина.

Крім цього, на виставці були представлені предмети побуту і зброя. Йдеться про автентичні стільці, комод, трон, скрипторій ХVІІ ст., а також про срібні шахи.

«Це шахи „Князі Острозькі“, де є Гальшка, князі, вежа. Ще має бути зроблена друга частина ― турки. Із султаном, Роксоланою... Коли вона буде готова, ми зможемо „повоювати“ з ними.. Ірина відтворила одяг, Ян відтворив зброю. Є ювелір Август Вольський, який відтворює прикраси князів Острозьких і шахи, є різьбяр Артем Вольський, який кує. Тут представлені портрети Острозьких художника Юрія Нікітіна. Ця експозиція ― робота десятиліть, на ній зібрані напрацювання всіх тих, кого благословив Острог і Острозька академія»,

зауважив Микола Бендюк.

«Неймовірно бачити, як просто перед тобою оживає історія! Одяг, меблі, зброя... усе виконано із надзвичайною точністю і увагою до деталей. Кропітка праця, яка, безсумнівно, заслуговує на визнання. Вразило, із яким захватом майстер і майстриня розповідають про справу свого життя. До того ж, як справедливо зазначила пані Ірина, нарешті ми можемо на власні очі побачити, як руйнується чимало міфів про український народ, створених за часів радянської влади. Насправді між українцями і європейцями набагато більше спільного, ніж нам відомо зі сторінок шкільних підручників. Звичайно, ми не можемо знати напевне, як жили князі Острозькі, однак така реконструкція допомагає хоч трохи наблизитися до їх часів, зрозуміти їх. І це не може не викликати захоплення»,

поділилася враженнями студентка третього курсу спеціальності «Журналістика» Катерина Комолова.

Крім виставки, подружжя Погоржельських підготувало лекцію про те, що таке реконструкція, на що вона опирається. Якщо музейні костюми зроблені тільки для експонування, і на них можна лише подивитися, то всі костюми, які представлені на виставці «При дворі князів Острозьких», можна одягати на людей. Експозиція в галереї Національного університету «Острозька академія» триватиме до квітня. Усі охочі зможуть не лише помилуватися старовинними речами, а й влаштовувати фотосесії.

«Епоха князів Острозьких займає досить довгий період. Це був час, коли мода швидко змінювалася. Українські модні тенденції були втіленням Європи: на наших теренах збігалися і угорські, й польські тенденції, і турецькі, французькі. Крім того, підхід до пошиття одягу був творчий, люди могли собі перешивати речі французького типу, наприклад, чи носити угорський доломан із турецьким поясом. За кордоном таке було неприйнятним, але пам’ятки живопису свідчать, що вже в XVII столітті українські модні течії проникли й на захід Європи. Ми не йдемо в Європу, ми туди повертаємося»,

додала Ірина Погоржельська на завершення.

До організації виставки долучилися студенти Острозької академії. Окрему подяку Музей Острозької академії висловлює студентці спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність» Віталії Москальчук за постановку танцю, який допоміг відчути атмосферу князівського балу.