Національний університет «Острозька академія» — наступник першого вищого навчального закладу східнослов’янських народів — Острозької слов’яно-греко-латинської академії. Сьогодні виш визнано одним із найпрестижніших вищих навчальних закладів України.

Університет

Національний університет «Острозька академія» має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного вищого навчального закладу. В університеті функціонують наукові центри, лабораторії, спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій.

Наука
Ресурси

Серед ресурсів, що надаються студентам, викладачам, працівникам та гостям університету наукова бібліотека, редакційно-видавничий відділ, відділ зв’язків з громадськістю, Центр вивчення спадщини Острозької академії, відділ працевлаштування, ресурсні центри, методичні кабінети.

В Національному університеті «Острозька академія» діє п'ять факультетів та Інститут права ім. І. Малиновського, студенти яких навчаються на шістнадцяти престижних спеціальностях.

Факультети
Корисне

При Острозькій академії створена велика кількість студентських організацій, а також проектів, у яких студенти беруть активну участь, мають змогу проявити свій творчий потенціал та реалізувати себе.

Узагальнений звіт проекту Гендерний мейнстримінг у вищих навчальних закладах України вересень – жовтень 2015 р.

20 жовтня 2015

Національний університет «Острозька академія» Кафедра гендерних досліджень

Масштаб проведення гендерного аудиту в НаУОА: аудитом були охоплені два факультети — політико-інформаційного менеджменту (156 студентів та студенток, 37 викладачів/викладачок та співробітників/співробітниць) та гуманітарний (378 студентів та студенток за денною формою навчання, 53 викладачів/викладачок та співробітників/співробітниць), а також співробітники/співробітниці Наукової бібліотеки НаУОА та музею історії ОА (17 людей), співробітники/ці редакційно-видавничого відділу та відділу працевлаштування студентів та випускників.

Основу робочої групи склали члени кафедри гендерних досліджень:

  • Петрушкевич Марія (кандидатка філософських наук, завідуюча кафедрою, доцентка кафедри культурології та філософії)
  • Штурхецький Сергій (кандидат наук з державного управління, заступник директора Інституту глобальних стратегій управління НаУОА, старший викладач кафедри документознавства та інформаційної діяльності)
  • Маслова Юлія (кандидатка філологічних наук, заступниця декана факультету ПІМ з навчально-виховної роботи, доцентка кафедри документознавства та інформаційної діяльності)
  • Прасюк Оксана (викладачка кафедри документознавства та інформаційної діяльності)
  • Вінічук Ліана (старший лаборант кафедри культурології та філософії).

До аудиту були залучені волонтери з числа студентів та студенток університету.

Також активна підтримка була з боку декана гуманітарного факультету Дмитра Шевчука та директора наукової бібліотеки Андрія Цапіна.

На етапі організації та проведення гендерного аудиту усі підрозділи та посадові особи, до яких зверталися члени робочої групи, йшли на співпрацю та посильну допомогу у здійсненні проекту. Адміністрація НаУОА, в особі ректора Ігоря Демидовича Пасічника, зацікавилася ідеєю гендерного аудиту, декани факультетів та завідуючі кафедрами допомагали в організації проведення анкетування.

Студентська аудиторія із зацікавленням та ентузіазмом приймала участь у заходах гендерного аудиту. Крім того, зацікавлення студентства було пов’язане як з особистими причинами, так і з науковими інтересами.

Якісний та кількісний аналіз проведених семінарів.

Протягом реалізації проекту було проведено три лекції-семінари та одну лекцію-презентацію.

17 вересня 2015 р. відбулася лекція-семінар на тему «Поняття гендеру. Гендер і суспільство». Лекція проведена доценткою Марією Петрушкевич для працівників/працівниць наукової бібліотеки НаУОА, музею ОА, старших методисток кафедр та деканату гуманітарного факультету.

Такий склад аудиторії був обраний свідомо, оскільки це люди, які мають найширші контакти із студентською аудиторією, можуть консультувати студентів та студенток як з навчальних, так і з приводу інших питань, зокрема провадження та підвищення потенційних можливостей жінок та чоловіків у робочому та навчальному просторі університету.

Під час заходу були проінтерпретовані поняття «стать», «гендер», «жіночі дослідження», «гендерні дослідження», «гендерна теорія», «фемінізм» та ін. Усі присутні (15 слухачів та слухачок, з них: 3 чоловіки, 12 жінок) раніше зустрічалися із поняттям гендеру, але не всі змогли пояснити особливості його вживання та специфіку функціонування у соціальній та суспільній сферах.

Досить продуктивним та цікавим було проведення вправ «Знання і розуміння гендерних питань» та «Міфи і факти про чоловіків та жінок», оскільки слухачі та слухачки в аудиторії прийшли із сформованим світоглядом, картиною світу, власним досвідом сімейного життя, виховання дітей, особливостей функціонування ринку праці.

Для лекторки особливою несподіванкою були проблеми в слухачів та слухачок із пояснення поняття «сексизм» під час здійснення вправи. Пояснити це можна найперше недостатньо високим рівнем гендерної культури.

Цього ж самого числа, 17 вересня, була проведене лекція-презентація у PoverPoint на тему «Гендерні особливості виборчого процесу» для студентів та студенток факультету політико-інформаційного менеджменту спеціальності політологія. Лектор — старший викладач Сергій Штурхецький. Під час розмови із студентами та студентками автор ставить низку актуальних запитань, відповіді на які є дуже неоднозначними в українських реаліях: чи є в українських жінок шанс займатися політикою, чи є гендерна рівність у цій політиці, що можуть зробити політичні партії та ін.

Також слухачі та слухачки мали можливість ознайомитися із статистичними даними про представленість статей у політиці та суспільній сфері, що звичайно ж на раціональному рівні підвищує однозначність гендерного дисбалансу у сфері публічної політичної діяльності.

Лектор також обговорив з аудиторією ті виклики, які постають переважно перед жінками, якщо вони вирішують займатися публічною діяльністю — тема надзвичайно дражлива для студенток до професійних інтересів яких належать політичні амбіції.

Наступна лекція-семінар на тему «Гендерна соціалізація. Гендерні ролі та стереотипи» відбулася 22 вересня для студентів та студенток гуманітарного факультету спеціальностей культурологія, філософія, українська мова, журналістика, літературна творчість. Лекторка — доцентка Марія Петрушкевич. На зустрічі були присутні 29 людей (7 чоловіків та 22 жінки), серед них декан гуманітарного факультету та зав. кафедрою культурології та філософії.

Доповідачка розкрила поняття гендерної соціалізації та її основних агентів, гендерної ролі, гендерної ідентичності. Особлива увага була звернена на розвінчання гендерних стереотипів. Для цього була запропонована низка вправ «Гендерне маркування праці/способу життя», «Визначення за фото статі зображених», «Аналіз неоднозначних ситуацій». Активна взаємодія із студентською аудиторією показала, що питання статі як соціального, публічного конструкту цікавлять молодих людей найперше із позицій власної ідентичності та як об’єкт наукових досліджень.

А також 23 вересня відбулася лекція-презентація навчального посібника із гендерної рівності та недискримінації для студентів вищих навчальних закладів «Гендерні медійні практики» для студентів/студенток факультету політико-інформаційного менеджменту та викладачів/викладачок гуманітарного факультету та ПІМ (загальна кількість присутніх — 24. Серед них 4 чоловіки, 20 жінок).

Презентація відбулася у рамках гендерного аудиту, оскільки члени робочої групи Сергій Штурхецький, Юлія Маслова та Марія Петрушкевич входять до складу авторського колективу посібника.

Крім аналізу видання лектор — Сергій Штурхецький, виніс на обговорення низку важливих питань: про нерівність представлення журналістів та журналісток у професії та представлення жінок і чоловіків у ЗМІ; важливість гендеру як категорії для медійних практик та репрезентації чоловічого/жіночого у мас-медіа; необхідність гендерної справедливості; осмислення демократичних процедур лідерства; виявлення гендерного підходу на практиці та ін.

Загалом, якісний та кількісний аналіз проведених заходів дає можливість зробити висновок про два основних поля зацікавлення аудиторії гендерною проблематикою: це індивідуальна ревізія своєї ідентичності, верифікація життєвого досвіду та переконань; а з іншого боку, наукові та професійні зацікавлення гендерною тематико.

Результати статистичних даних

Статистичні дані були зібрані на кафедрах (докудентознавства та інформаційної діяльності, політології, психології, культурології та філософії, релігієзнавства, української філології, журналістики) та деканатах гуманітарного факультету та факультету політико-інформаційного менеджменту за 2014-2015 навчальний рік.

Аналіз викладацького складу свідчить про незначну перевагу у колективі жінок (57,8%), а також працівників та працівниць у віці 36 — 59 років (46%). На даних факультетах лише незначний відсоток співробітників та співробітниць передпенсійного та пенсійного віку (10%), проте якщо порівнювати у вікових категорія співвідношення чоловіків та жінок, то можна побачити чітку тенденцію до різкого збільшення чоловіків у категорії за 60 років (66,6%) і переважання жінок у категорії до 35 років (63,6%). Така ситуація не повністю корелюється із науковими ступенями чи званнями (вони у жінок та чоловіків не мають такого значного розриву), а відповідає, на нашу думку, більшій професійній активності чоловіків та, напевне, зміні пріоритетів у жінок цієї вікової категорії.

Якщо звернутися до наукових ступенів та вчених звань, то тут переважають кандидати наук (54,4%) серед яких зберігається статистична рівність (44,8% чоловіків, 55,2% жінок). Доктори наук становлять понад 1% і серед них також є незначна статистична нерівність (60% чоловіків).

Найпоширенішим вченим званням на аналізованих факультетах є доцент (33,3%). Серед доцентів переважають жінки (60%), у професорському складі більше чоловіків на 14%. Академіками є лише чоловіки.

Така статистика свідчить про гармонійне співвідношення наукових звань та вчених ступенів серед викладачів та викладачок обраних факультетів. Інша ситуація із керівними посадами. Серед очільника університету, проректорів, деканів 33% жінок, на наш погляд, статистика позитивна, хоча і не відповідає представленості жінок належним чином.

Проте аналіз активності молодих науковців свідчить про переважання тут жінок. Серед тих хто навчається у докторантурі та аспірантурі 78,5% жінки, при тому, що аспіранток у 7 разів більше ніж аспірантів. На нашу думку, такий розрив можна пояснити найперше гуманітарною спеціалізацією здобувачів та здобувачок.

Серед викладачів та викладачок, які захистили докторські та кандидатські дисертації також значно переважають жінки (понад 83%). А членами академій наук та спеціалізованих вчених рад є 60% чоловіків.

У науково-методичній діяльності статистика наступна. Серед авторів та авторок одноосібних монографій переважають чоловіки (57%), статей — також чоловіки (59,3%). А у конференційній діяльності більш активними є жінки (59,3%). Серед авторів/авторок підручників, посібників, методичних розробок 63,6% чоловіки. Як бачимо, ситуація досить однорідна. Суттєві відмінності спостерігаються лише у закордонній науковій активності. Тут учасниками іноземних конференцій є переважно чоловіки (72,2%). Цю ситуацію можна пояснити по-різному, з одного боку, чоловіки менш прив’язані до побуту, догляду за дітьми, можуть частково відмовитися від домашніх обов’язків; але з іншого боку, така ситуація може свідчити про більшу наукову амбітність та вимогливість викладачів чоловіків до свого наукового життя та кар’єри.

Інший блок статистичних даних пов’язаний із аналізом студентської діяльності.

За кількісними показниками на стаціонарі навчається 79% студенток, на заочному відділені 72% студенток. Ситуація зумовлена найперше гуманітарними спеціальностями. Наприклад, є студентські групи у яких лише по одному студенту (літературна творчість, українська філологія, культурологія), є також суто жіночі групи (філологічні). Ситуація фактично не змінюється на рівні бакалавра, спеціаліста та магістра.

Особливо хочеться згадати студенів та студенток, які беруть індивідуальний план для навчання. Серед них понад 81% жінки. Значна кількість студенток бере індивідуальний план через народження дитини та догляд за нею. Жодного студента, який би перебував у декретній відпустці немає.

У науковій діяльності студентів спостерігається гармонійний баланс: учасниками у міжнародних конкурсах та їх переможцями є переважно чоловіки (66%), а учасницями у загальноукраїнських конкурсах та їх переможницями є жінки (75%).

Загалом, результати статистичних даних вписуються у загальноукраїнську гендерну картину вищої гуманітарної освіти, де серед студентів переважають жінки, а керівні посади у вузі посідають чоловіки. Хоча потрібно відмітити гармонійне співвідношення викладачів та викладачок НаУОА, їх наукова діяльність не залежить від статі, а значний масив працівників складають молоді викладачі та викладачки.

Результати аналізу анкетування

Під час анкетування було опитано 140 студентів та студенток гуманітарного факультету та ПІМ (вибірково з усіх спеціальностей та курсів), викладачів та викладачок цих факультетів, працівників та працівниць наукової бібліотеки, видавничого центру, студентського відділу кадрів (всього 70 співробітників та співробітниць). Серед опитаних 79,2% є жінками, що відповідає загальним тенденціям на факультетах. Переважають респонденти та респондентки у віковій категорії 18 — 29 років (73,6%), найменша кількість у віці 50 — 59 років (0,9%).

Студенти/ки становлять 68,9%, викладачі/чки — 20,8%, співробітники/ці — 9,4%, аспіранти/ки — 0,9%.

На ключове питання про особисту важливість забезпечення рівних можливостей жінок та чоловіків у професійній самореалізації негативну відповідь дали 8%, відповідь «дуже важливо» становить 32,1%.

Респонденти/ки у більшості вважають, що чоловіки і жінки мають абсолютно рівні можливості для своєї професійної самореалізації: «повністю згоден/на» — 20,3%, «скоріше згоден/на» — 30,7%. Абсолютно незгодні з даним твердженням 3,3% опитаних.

На питання, що виявляє чутливість до гендерних стереотипів «Згідні чи незгідні Ви з твердженням „Чоловік — ефективний керівник, а жінка — виконавець“» 30,2% абсолютно не погодились, 28,3% скоріше не згодні, і лише ті самі 3,3% повністю погодилися із даним стереотипним твердженням.

Сфера поєднання приватних (домашніх) та публічних (кар’єрних) обов’язків представлена питанням «Чи є для Вас проблемним поєднання своїх професійних/навчальних та сімейних обов’язків?» виявила, що левова частка респондентів/ок 36,3% вдало поєднують професійні/навчальні та сімейні обов’язки, а 21,2% взагалі не мають жодних проблем з таким поєднанням. Про несуттєві проблеми із поєднанням говорять 16,5% опитаних, а 7,1% зізнаються, що їм важко поєднувати професійні і сімейні обов’язки. Потрібно також згадати, що 15,1% опитаних таких обов’язків взагалі не мають.

Щодо питань з блоку, присвяченого статевій дискримінації та сексизму, то результати виглядають досить оптимістично, особливо зважаючи на те, що більшість опитаних — жінки.

67,9% ніколи не потрапляли у нашому вузі у ситуацію обмежень та незручностей пов’язаних із статевою приналежністю; 20,8% відповіли, що подібні ситуації рідко траплялися. Найчастіше ці незручні ситуації пов’язуються із:

• Ставленням викладачів та їх оцінюванням

• Насмішками над жінками, визначенням їх меншої компетентності

• Словесним приниженням

• Трансляцією культурних норм

• Неможливістю відвідувати (за необхідності) вільні туалетні кімнати (протилежної статі).

Із порушенням прав у нашому вузі не стикалося 78,8% опитаних, і лише 0,9% відповіли, що подібні ситуації доволі часто траплялися. Найчастіше вони проявлялися у кар’єрних обмеженнях та поширенні стереотипу про домінування чоловічого розуму та способу досягнення успіху.

У іншому питанні, де респондентам/кам пропонується обрати прояви різниці у ставленні до чоловіків та жінок найпоширеніші відповіді:

• Зневажливі жарти щодо типової поведінки жінок (37,9%)

• Використання фізичної сили для виконання додаткових неформальних обов’язків (25,5%)

• Надто поблажливе ставлення до жінок/дівчат (24,1%)

Одночасно 28,3% відповіли, що не помічали жодного прояву різниці у ставленні до чоловіків та жінок.

При диференціації гендерно маркованих незручностей постає ситуація, коли жінки свої незручності пов’язують із:

• Зовнішнім виглядом

• Приниженням інтелектуальних можливостей

• Недооцінкою професійних характеристик.

Зустрічаються і радикальні твердження («часто дивляться як на м’ясо»).

Диференціація незручностей, які відчувають чоловіки не така різноманітна і фактично зводиться до твердження про кількісне домінування жінок у колективі.

Респонденти/ки акцентують увагу і на загальних проблемах у ставленні до статі як вербалізовані у вигляді стереотипів. Серед них «жінки слабкі, чоловіки сильні і розумні», «жінки не люблять футболу».

Отже, провівши анкетування можна зробити наступний висновок студенти/ки, викладачі/ки, співробітники/ці досить органічно почуваються у стінах вузу, їх професійному зростанню та вдосконаленню перешкоджають найперше стереотипи патріархальної культури, а сам навчальний заклад дає однакові умови для реалізації своїх можливостей як у професійній, так і в освітній сферах. Така ситуація, на наш погляд, зумовлена найперше особливостями самого вузу: невеликою кількістю викладачів/ок та студентів/ок; компактністю спеціальностей та навчальних груп; розміщенням у провінційному невеликому місті, що сприяє тісним індивідуальним контактам. Стосунки між колегами та студентами — неформалізовані, що безперечно сприяє толерантному, доброзичливому ставленню до оточення.